Шахта «Кочегарка»
| Країна |  Україна  |
|---|---|
| Рік будівництва | 1867 |
| Рік закриття | 1997 |
| Технологічна схема | |
| Запаси вугілля | |
| Додаткова інформація | |
Шахта «Кочегарка» — історично відома вугільна шахта виробничого об'єднання «Артемвугілля». Розташовувалася у місті Горлівка Донецької області.
Проектна потужність 900 тис. т вугілля на рік. Розробляла 29 пластів. Потужність пластів 0,45…1,6 м. Кут падіння 45…70 %. Глибина розробки 1080 м. Відпрацьована на межі XX-XXI ст.
Аварія на Корсунській копальні № 1 (Горлівка) 27 лютого (13 березня) 1917 року
Шахта заснована 1867 року. Закладини Корсунського рудника (майбутня шахта "Кочегарка" у м. Горлівка) відбулись у 1867 р. на кошти "залізничного короля" Самуїла Полякова, який згодом заснував "Товариство Південноросійської кам'яновугільної промисловості". Ініціатором будівництва Корсунського рудника був гірничий ін-женер П. Горлов, який виявив місцеві родовища вугілля й очолив будівельні та гірничі роботи. Його ім'ям і було названо шахтне селище, яке виникло на схилі корсунського байраку. За декілька наступних років були закладені вугільні рудники "Альберт", "Альфред", "Марія", "Государів Байрак" та інші.
Шахта була закрита 20 квітня 1997 року. Наприкінці 2003 року залишки «Кочегарки» зрівняли із землею.[1]
- Ізотов Микита Олексійович — вибійник, зачинатель ізотовського руху, стаханівець.
- Тараненко Василь Григорович — лісогон, згодом вибійник, повний кавалер ордену Слави.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
|
Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |