Польська академія знань
| Польська академія знань | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані
| ||||
| Засновано | 1872 | |||
| Абревіатура | PAU[1] | |||
| Країна |
 Республіка Польща[1] | |||
| Штаб-квартира | Краків | |||
| Тип | організація і видавець відкритого доступу[d][2] | |||
| Членство | International Union of Academiesd[3] і All European Academiesd[4] | |||
| Вебсторінка | pau.krakow.pl | |||
Мапа
| ||||
 | ||||
 Польська академія знань у Вікісховищі | ||||
По́льська акаде́мія знань (пол. Polska Akademia Umiejętności, до 1919 р. — Академія знань) — польська наукова організація, що володіє статусом наукового товариства.
У цей час ПАЗ охоплює відділення:
- Філологічне,
- Історико-Філософське,
- Математично-Фізико-Хімічне,
- Природне,
- Лікарське,
- Художньої творчості.
Була утворена в 1872 р. з Краківського наукового товариства.
Головною резиденцією ПАЗ була власна будівля в Кракові по вулиці Славковській, 17.
Охоплювала 4 відділення:
- Філологічне,
- Історико-Філософське,
- Математично-Природниче
- Лікарське (з 1930)
Всього до 1952 ПАЗ мала 676 польських членів і 264 іноземних. ПАЗ організовувала щорічні збори членів та відділень. Весь тягар дослідної та видавничої роботи лежав на комісіях і комітетах, в яких працювали також учені, що не були членами ПАЗ.
Після II світової війни незалежна від держави наукова організація виявилася небажаною для влади. В 1948 р. було оголошено про намір створити Польську академію наук, а до ПАЗ були застосовані обмеження: фінансові й цензурні, були обмежені її контакти з закордоном, призупинено роботу видавництва. Наукові установи, видавництва, збори та майно ПАЗ було передано Польській академії наук.
В 1957-1958 рр.. вчені зробили спробу відновлення ПАЗ. У відповідь на це влада створила відділення ПАН у Кракові. Відновлення ПАЗ стало можливим тільки після зміни в Польщі політичного ладу в 1989 р. Відновлення було здійснено на підставі старого статуту, зі збереженням організаційної спадкоємності і традиційних форм функціонування.
- Маєр Юзеф (1872—1890),
- Станіслав Тарновський (1890—1917),
- Казимир Моравський (1917—1925),
- Ян Розвадовський (1925—1929),
- Казимир Костанецький (1929—1934),
- Станіслав Врублевський (1934—1938),
- Станіслав Кутшеба (1939—1946),
- Казимир Нич (1946—1957),
- Адам Кшижановський (1957—1958),
- Герард Лябуда (1989—1994),
- Казимир Ковальський (1994—2001)
- Анджей Бялас (з 2001)
- Юзеф Шуйський (1872—1883),
- Станіслав Тарновський (1883—1890),
- Станіслав Смолька (1890—1903),
- Болеслав Уляновський (1903—1919),
- Казимир Костанецький (1919—1921),
- Станіслав Врублевський (1921—1926),
- Станіслав Кутшеба (1926—1939),
- Тадеуш Ковальський (1939—1948),
- Ян Домбровський (1948—1957),
- Адам Ветулані (1957—1958),
- Юзеф Скомпський (1989—1994),
- Єжи Вирозумський (1994—2015)
- Щепан Білінський (пол. Szczepan Biliński) (2015-)
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #36959-7 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ https://web.archive.org/web/20240125131259/http://www.unionacademique.org/en/members?order-column=country&order-direction=ASC&page=4 / International Union of Academies
- ↑ https://allea.org/members / All European Academies
|
Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |