Координати: 45°10′53″ пн. ш. 34°56′51″ сх. д. / 45.18139° пн. ш. 34.94750° сх. д. / 45.18139; 34.94750
Очікує на перевірку

Новий Цюріхталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Красногвардійське (Совєтський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новий Цюріхталь
Новий Цюріхталь, 2016 рік
Новий Цюріхталь, 2016 рік
Новий Цюріхталь, 2016 рік
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Феодосійський район
Рада Красногвардійська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01180270010015769
Облікова картка Красногвардійське 
Основні дані
Засноване 1880
Колишня назва Вер-Бьорюс, Красногварді́йське
Населення 1 505
Територія 128 км²
Поштовий індекс 97242[1]
Телефонний код +380 6551
Географічні дані
Географічні координати 45°10′53″ пн. ш. 34°56′51″ сх. д. / 45.18139° пн. ш. 34.94750° сх. д. / 45.18139; 34.94750
Місцева влада
Адреса ради 97242, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, с. Новий Цюріхталь, вул. 60 Років Радянської Армії, 1
Карта
Новий Цюріхталь. Карта розташування: Україна
Новий Цюріхталь
Новий Цюріхталь
Новий Цюріхталь. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Новий Цюріхталь
Новий Цюріхталь
Мапа
Мапа

CMNS: Новий Цюріхталь у Вікісховищі


Новий Цюріхталь або Яни́ Цюріхталь (крим. Yañı Tsürihtal, до 1914 року — Вер-Бьорюс, крим. Ver Börüs, з 1948 по 2023 рік — Красногварді́йське) — село Феодосійського району Автономної Республіки Крим.

Площа села — 12.8 тисяч гектарів.

В селі знаходиться мечеть Гур Джамі.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване 1880 року переселентцями зі швейцарського кантона Цюрих.[2]

У 2015 році село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[3].

12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII село перейменоване відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».[4] Постанова набрала чинности у 2023 році.[5]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
російська 68,7 %
кримськотатарська 11,63 %
українська 11,56 %
білоруська 0,93 %
інші/не визначилися 7,18 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 12 вересня 2020.
  2. Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 5 жовтня 2023.
  3. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  4. Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 червня 2024.
  5. Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 серпня 2023.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних