Кременчук — Ананьїв — Богородчани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кременчук — Ананьїв — Богородчани - газопровід, призначений для транзиту газу територією України у балканському напрямку.

Значення

[ред. | ред. код]

У середині 1980-х років в межах планів по освоєнню гігантського Ямбурзького родовища було вирішено подати його газ не лише у західному напрямку (газопровод «Прогрес»), але й для транзиту у країни Балканського регіону. Для цього потрібно було зв'язати газотранспортний хаб у м.Єлець (Липецька область Росії), куди ресурс подавався трубопроводом Ямбург-Єлець, з районом Ізмаїлу на румунському кордоні. Однією із ланок цієї системи став газопровід Кременчук — Ананьїв — Богородчани. Він прокачував газ, отриманий по трубопроводу Єлець — Кременчук — Кривий Ріг, у західному напрямку. При цьому пунктом призначення міг бути як Балканський регіон (через Ананьїв — Тирасполь — Ізмаїл), так і західний експортний напрямок (через компресорну станцію Богородчани, яка обслуговувала такі магістральні газопроводи як «Союз», «Уренгой — Помари — Ужгород», «Прогрес»).

Будівництво

[ред. | ред. код]

Лінійну частину газопровода Кременчук — Ананьїв — Богородчани довжиною 532 км із труб діаметром 1020 мм ввели в експлуатацію у 1986 році. На трасі спорудили компресорні станції Задніпровська (вихідна точка), Кіровоградська, Південнобузька, Ананьїв, Шолданешти (Молдова, введена в експлуатацію у 1988 р.), Дрокія (Молдова), Хотин.[1] Газопровід міг подавати до 8,7 млрд.м³ на рік у напрямку на Богородчани, проте в підсумку був в основному задіяний для поставок на Балкани. Так, за 2000 рік обсяг прокачаного на захід газу становив лише 1,3 млрд.м³ проти 11,4 млрд м³ поданих до Ананьїв — Тирасполь — Ізмаїл.[2]

Сучасність

[ред. | ред. код]

Враховуючи російські плани по максимальному виключенню України із схеми транзиту газу, зокрема проект «Турецький потік», в майбутньому трубопровід Кременчук — Ананьїв — Богородчани може припинити працювати і на південний напрямок поставок. Тому осінню 2016 року «Нафтогаз України» скасував тендер ПАТ «Укртрансгаз» на витратну реконструкцію компресорних станцій на цьому маршруті — «Задніпровська», «Південнобузька», «Ананьїв».[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хронологія історичного розвитку. utg.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  2. Об утверждении Программы газификации Республики Молдова на период до 2005 года. Архів оригіналу за 20 грудня 2016.
  3. Нафтогаз через Турецький потік скасував тендер Укртрансгазу на 4 мільярди. Економічна правда. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.