Кременчуцька магнітна аномалія
| Кременчуцька магнітна аномалія | ||||
| 49°02′00″ пн. ш. 33°40′00″ сх. д. / 49.033333° пн. ш. 33.666667° сх. д. | ||||
Кременчу́цька магні́тна анома́лія (Кременчуцький залізорудний район) — розташована на лівому березі р. Дніпро, в Полтавській області.
Кременчуцька магнітна аномалія відкрита у 1924-1928 роках при магнітометричних роботах геологом Андрієм Строною.[1]
На базі залізорудних родовищ працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат з проектною продуктивністю 34 млн т руди на рік, будівництво якого почате 29 листопада 1960 року. На місці аномалії розпочалося будівництво найбільшого на той час у Європі гірничо-збагачувального комбінату. 15 січня 1962 року поруч було засноване сучасне місто Горішні Плавні з площею понад 11 тисяч гектарів, де мешкає понад півсотні тисяч людей.
Детальніші пошукові роботи продовжилися після Другої світової війни, а в сімдесятих роках тут розпочалося промислове добування залізних руд поблизу сучасних Горішніх Плавнів. Найбільший внесок у вивчення та розвиток аномалії здійснили:
- кандидат геолого-мінералогічних наук Андрій Строна
- доктор геолого-мінералогічних наук Сергій Родіонов
- доктор геолого-мінералогічних наук Михайло Доброхотов
- доктор геолого-мінералогічних наук Зінаїда Крутиховська
- кандидат геолого-мінералогічних наук Петро Шрамко
- гідрогеолог Іван Місяць
- геолог Віктор Халло[2].
Площа складає 100 км². Запаси у північній частині дорівнюють 11 млрд т, у південній — 4,4 млрд т. Вміст заліза — 32 %. Розвідано 9 залізорудних родовищ — Горішньо-Плавнівське, Лавриківське, Єристовське, Беланівське, Галещинське, Василівське, Харченківське, Мануйлівське і Броварське. Вони утворюють неперервну смугу залізистих кварцитів меридіонального простягання протяжністю 45 км і шириною 200—700 м. Глибина залягання докембрійських порід, до яких приурочені залізисті кварцити і багаті залізні руди — на півдні 15-20 м, на півночі — 420 м.
Район складає північну гілку Криворізько-Кременчуцької структурно-металогенічної зони. Представлений смугою докембрійських порід шириною 1-3 км, яка простягається з півночі на південь на 45 км. Залізні руди приурочені до саксаганської світи криворізької серії нижнього протерозою. Саксаганську світу (потужністю до 1200—1300 м) складають п'ять підсвіт залізистих кварцитів, які розділяються сланцевими горизонтами. У Кременчуцькому районі розвідано запаси залізних руд, що становлять 4,1 млрд т. Це багаті руди з середнім вмістом заліза 58,5 %, магнетитові кварцити (32,8 % заліза), кумінгтоніт-магнетитові кварцити (27,4 % заліза).
Перспективи району пов'язані з відпрацюванням залізистих кварцитів та впровадженням нових технологій їх збагачення.
- Таблиця. Кременчуцький залізорудний район
| Родовища заліза | Запаси (млн т) | Річний видобуток (млн т) | Вміст заліза (%) |
|---|---|---|---|
| Горішнє-Плавнінське | 1310 | 11,6 | 35,1 |
| Галещинське | 240 | — | 58,5 |
- ↑ Кременчугская магнитная аномалия [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Альманах X. Горішні Плавні
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.