Координати: 44.428° пн. ш. 34.422° сх. д. / 44° пн. ш. 34° сх. д. / 44; 34

Кримські землетруси (1927)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кримський землетрус (1927))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кримські землетруси
Сліди обвалу від землетрусу 1927 року на горі Демерджі-яйла, світлина 2012 року
епіцентр землетрусів
епіцентр землетрусів
Дата11 вересня 1927
Місцевий час00:15
Магнітуда6.7 Mw
Глибини35 км
Епіцентр44.428° пн. ш. 34.422° сх. д. / 44° пн. ш. 34° сх. д. / 44; 34
Постраждалі країни (території)Ялта, Крим
СРСР СРСР
Максимальна інтентивністьVIII. Важкі пошкодження
Цунамітак[1]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Кримські землетруси 1927 року — серія з двох землетрусів, що трапилися на Кримському півострові 26 червня та 11—12 вересня 1927 року, ставши найпотужнішими відомими землетрусами в Криму.

Землетрус 26 червня

[ред. | ред. код]

Перший з землетрусів, сила якого на Південному березі склала 6 балів за шкалою Ріхтера, стався вдень 26 червня. Землетрус не призвів до серйозних руйнувань і жертв, однак у результаті виниклої в деяких місцях паніки було декілька потерпілих. Великі обвали сталися на околицях Севастополя, у будинках з'явилися тріщини, постраждали будівлі пошти й однієї із церков. Осередок землетрусу знаходився під дном Чорного моря, на південь від селищ Форос і Мшатка. За дві години до початку землетрусу в затоці між Аю-Дагом і мисом Плака, приблизно за 40 метрів від берега, з'явилася довга смуга піни, яка через кілька хвилин зникла. При цьому море, як свідчили очевидці, залишалося спокійним. За повідомленнями в газетах, сума збитків не перевищила мільйона карбованців.

Землетрус 11–12 вересня

[ред. | ред. код]

Другий землетрус трапився вночі з 11 на 12 вересня. Значно сильніший землетрус викликав серйозніші наслідки — 3 особи загинули, 65 осіб поранено, завдано значних руйнувань будівлям. Осередок землетрусу знову ж був під морським дном, південніше Ялти, і витягнувся вздовж узбережжя. Вважають, що в епіцентрі сила досягала 9 балів.

Перші ознаки землетрусу стали проявлятися вже близько 20 години. Тварини помітно турбувалися й відмовлялися від корму; рибалки, що вирушили на нічний лов, чули гул на морі між Алуштою й Судаком. Перший поштовх стався близько 0:15. У будинках тріскалося скло, відвалювалася штукатурка, тріскотіли підлоги й стелі, гуркотіла залізна покрівля на дахах, завалювалися димарі.

За першим поштовхом, що тривав не більше 10 секунд, слідував другий. У горах гриміли обвали, відбулися зсуви, сліди яких, як, наприклад, на горі Демереджі, що у горах під Судаком, знаходять і зараз. В результаті зсуву тектонічних плит спостерігалося невеликого розміру цунамі. Протягом 11 годин відбулися 27 сильних поштовхи, всього за кілька днів було зареєстровано більше 200 поштовхів.

Біля Севастополя спостерігалися стовпи диму й вогню, що виникли в результаті горіння метану, що піднявся з дна моря[2]. Сильні руйнування спостерігалися й у Сімферополі, багато селищ у передгірній і степовій частині Криму було зруйновано. Землетрус тривав кілька днів, навіть 15 вересня ще відчувалися його поштовхи. Найпотужніші поштовхи привели до руйнувань будівель прибережної смуги суші від Алушти до Севастополя. В Алушті було ушкоджено готелі й Генуезьку вежу, в Алупці — Воронцовський палац і мечеть. Утворювалися завали на шосе під Ореандою, сильно постраждав Кікенеїз, відбулися обвали на горі Кішка. У районі Ялти постраждало 70 % будівель.

Попередні землетруси в Криму

[ред. | ред. код]

Вогнища сильних корових землетрусів в Криму виникають на глибинах 20—40 та 10—12 кілометрів на відстані 25—40 кілометрів від узбережжя (переважно між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8—9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів магнітудою від 4 до 7 балів.

З IV століття до н. е. в Криму відбулося 77 сильних землетруси інтенсивністю 8—9 балів. Зокрема, 30 вересня 1869 року відбувся землетрус магнутою 7—8 балів з епіцентром в районі Судака, а 25 липня 1875 — поблизу Севастополя такою ж магнітудою.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Доценко, С.Ф; Коновалов, А.В. (1995). Цунами 1927 г. в Черном море: данные наблюдений, численное моделирование [Цунамі 1927 р. у Чорному морі: дані спостережень, числове моделювання]. №6 (рос.) (вид. Морський гідрофізичний журнал). с. 3—16.
  2. Під час Кримського землетрусу 11 вересня 1927 відомий радянський геолог, професор С. П. Попов спостерігав між Севастополем і мисом Лукулл серію величезних спалахів вогню