Кульчин (Луцький район)
| село Кульчин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Тер. громада | Луцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07080170200087261 |
| Основні дані | |
| Населення | 1750 |
| Площа | 4,541 км² |
| Густота населення | 366,51 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45241 |
| Телефонний код | +380 803365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°49′17″ пн. ш. 25°19′2″ сх. д. / 50.82139° пн. ш. 25.31722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м |
| Водойми | річка Стир |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45240, Волинська обл., Луцький р-н, с.Жидичин, вул17 Вересня,12 |
| Карта | |
  Кульчин | |
 Кульчин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кульчи́н — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1408 осіб. Село удостоєне премії «Село року в Україні» в 2013—2014, 2016 роках. У селі працює Кульчинський силікатний завод. На території села є старовинний млин (вул. Гвардійська 19). У селі також є храм св. Юрія. Працюють сауна «САКУРА», магазини «Біля Церкви», «Млин», «Затишок», «Завод». Є зала для проведення бенкетів, яка користується великою популярністю серед людей сусіднього міста — Луцьк.
Село розташоване на правому березі річки Стир.
Село Кульчин згадується в 1545 році в описі Луцького замку, якому воно тоді належало. Обов'язком Кульчинських селян було 3 рази на рік 4 дні косити і 3 дні жати, а також давати данину медом. Згадується Кульчин і в люстрації Луцького замку 1552 року «Село Колчино. В сем селе дворищ четырнадцать, а служба следующая: все люди из этих дворищ ходят жать рожь в поле, а четвертый день косят, да на дворе королевском делают черные печи в гриднях, обсыпают светлицы и мажут, дают продовольствие на послов татарских деньгами, иногда, говорят, наместник ключника берет с них шести коп грошей».
У 1585 році село належало Луцькій єпископії, в 1596 році було у власності Луцького владики Кирила Терлецького. В 1628 належало до луцького ключництва, а з 1863 року Кульчином володів російський князь Багратіон Імеретинський. У Кульчині в кінці XIX — поч. ХХ ст. майже у кожній хаті. займались гончарством. Про це свідчить велика кількість гончарних печей («горнів», як їх називають у селі), що збереглися до нашого часу. Особливості рельєфу Кульчина сприяли їх своєрідному розташуванню. Найчастіше горни розміщали на крутих схилах понад річкою Стир. У Кульчині з початку ХХ ст. стали виготовляти лише світлоглиняний («на біло») та полив'яний посуд. Проте ще у кінці XIX ст. майже всюди у селі робили «сиваки» (димлений посуд). За переписом 1911 року в селі Кульчин було 614 жителів, діяв паровий млин. Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. 102-а дивізія російської армії вже підійшла до Кульчина і готувала переправу через річку[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 910 осіб, з яких 438 чоловіків та 472 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 864 особи.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,69 % |
| російська | 2,20 % |
| білоруська | 0,12 % |
- Зарадюк Володимир Володимирович — Солдат, кулеметник 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України, загинув під час проведення антитерористичної операції на сході України.
- ↑ Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Погода в селі Кульчин [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Башлики • Берестяне • Бодячів • Борохів • Веснянка • Вишнів • Гайове • Городище • Горянівка • Грем'яче • Дачне • Дерно • Діброва • Дідичі • Дідовичі • Домашів • Дубище • Жабка • Жидичин • Жорнище • Журавичі • Заброди • Завітне • Залісоче • Звірів • Звози • Знамирівка • Кадище • Карпилівка • Клепачів • Клубочин • Конопелька • Котів • Кульчин • Липляни • Липне • Личани • Лички • Метельне • Микове • Мощаниця • Муравище • Небіжка • Носовичі • Одеради • Озеро • Озерце • Олександрія • Омельне • Острів • Пальче • Покащів • Прилуцьке • Путилівка • Ромашківка • Сапогове • Сильне • Скреготівка • Славне • Словатичі • Сокиричі • Ставок • Суськ • Тростянець • Холоневичі • Хопнів • Хорлупи • Хром'яків • Чемерин • Човниця • Яківці • Яромель |
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |