Кумикія
Кумикія — історична область, територія рівнинної і передгірної зони Північно-Східного Кавказу, що нині входить до складу республіки Дагестан (Росія). Батьківщина тюркського народу кумиків.
Предки сучасних кумиків мали в IV—XIX ст. свою державність в особі Кавказької Ґунії, Хозарії, Тарковського Шамхальства.
З XIV по XIX ст.(1867 р.) Кумикія існувала під егідою кумикських шавхалів (царів) у вигляді феодального державного утворення, шамхалата, що знаходився в різні періоди своєї історії під протекторатом Османської імперії, Ірану, Росії. У XVI ст. вона вела численні війни з Московським царством і Кабардою, ставши надійним заслоном на шляху їх експансії у південно-східному Кавказі. У середні віки в Кумиків знаходили собі притулок кримські хани (Саадет II Ґерай, Мехмед III Ґерай), які рятувалися під час міжусобиць.
У XVI—IXX століттях населену кумиками область займала держава Тарковське шамхальство. У 1605 році очолювана ним коаліція розбила московське військо у Караманській битві.
Кордони Кумикії тягнулися від Дербента на півдні до Кабарди на півночі. Протягом декількох століть вона була суб'єктом міжнародної політики. У 1867 р. після остаточного завоювання Кавказу Росією кумикське шамхальство було ліквідовано. Одна частина його території — Засулакська Кумикія — була включена до Терської області (кол. Кумицький округ), інша частина — Шамхальство Тарковське — підпорядкована Дагестанській області Кавказького намісництва Російської імперії.
У 1940-х роках планувалося розділення Дагестану на чотири округи — кумицький, аварський, даргинський та лезгинський[1].
Через розростання кутанів Кумицька рівнина зараз заселена не тільки кумиками, але і гірськими народами Дагестану, у першу чергу — аварцями. Відбуваються земельні конфлікти між кумиками з одного боку, та аварцями і лакцями — з другого.
У 1990-х діяв рух «Тенглік», 9 листопада 1990 року на другому з'їзді кумицького народу була проголошена Кумицька республіка, «суверенна національна держава»[2]. Відбувалися зіткнення кумиків з аварським Народним фронтом імені імама Шаміля.
У 2010-х найгарячішими точками земельного конфлікту є місцевості Караман та Таркі під Махачкалою[3].
- ↑ Н.ХМАРА, Ж.ГОЛОТВИН. НАЦИОНАЛЬНОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ РОССИИ: ИЗ ОПЫТА ПРОШЛОГО // Обозреватель — Observer, N25 (1993). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2015.
- ↑ Кумыкский вопрос в Дагестане. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 16 липня 2015.
- ↑ Конфликт в Карамане. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- Кумыкский мир [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Кумыкский информационный портал [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
Невизнані держави та автономії після розпаду СРСР | |
|---|---|
| Невизнані держави | |
| Припинили існування | |
| Незавершені спроби | |
| Кавказька конфедерація¹ | |
| Союз козацьких республік² | |
¹ У цьому розділі зазначені тільки ті члени Конфедерації народів Кавказу, які проголосили створення своєї республіки, але не змогли втілити цю декларацію. ² Жодна з проголошених автономій, що увійшли до складу Союзу козацьких республік, не відбулася. | |
| Європа |
|  | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Азія | ||||||
| Африка |
| |||||
| Америка |
| |||||
| Океанія |
| |||||
¹ Колишні члени ОНН, які вийшли зі складу організації після того як були прийняті до ООН. ² Включно з країнами та народами, чиє членство було призупинене. | ||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}