Перейти до вмісту

Міла Куніс

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Куніс Міла)
Міла Куніс
англ. Mila Kunis Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніМілена Марківна Куніс
Народилася14 серпня 1983(1983-08-14)[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих (41 рік)
Чернівці, Україна
Національністьукраїнська єврейка
ГромадянствоСША США
Релігіяюдаїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, телеакторка, кіноакторка, акторка озвучення, модель, телепродюсерка, дитина-акторка
Alma materУніверситет Лойоли Мерімаунтd Редагувати інформацію у Вікіданих, Fairfax High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих, Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі Редагувати інформацію у Вікіданих і Los Angeles Center for Enriched Studiesd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладGemfieldsd Редагувати інформацію у Вікіданих, Christian Dior Редагувати інформацію у Вікіданих і Fox Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1994 Редагувати інформацію у Вікіданих — тепер. час
ПартіяДемократична партія США Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЕштон Кучер Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиWyatt Kutcherd Редагувати інформацію у Вікіданих і Dimitri Kutcherd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькиMark Kunisd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Elvira[d][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Провідні роліСім'янин (голос Меґ Гріфін), Чорний лебідь, Макс Пейн, Книга Ілая, Друзі по сексу, Третій зайвий
IMDbnm0005109
Нагороди та премії
CMNS: Міла Куніс у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Мі́ла Ку́ніс, Міле́на Ма́рківна Ку́ніс (англ. Milena Markivna Kunis; англ. Mila Kunis; івр. מילה קוניס; нар. 14 серпня 1983, Чернівці[7][8][9]) — американська акторка.

Акторську кар'єру почала 1994 року, знявшись у рекламних роликах. Того ж року дебютувала в кіно в епізоді мильної опери «Дні нашого життя». Однак її проривом у кар'єрі стала роль у фільмі «В прольоті». Також відома озвучуванням Меґ Гріфін у мультиплікаційному серіалі «Сім'янин». Однією з найвідоміших ролей акторки в кіно є роль балерини Лілі у фільмі «Чорний лебідь», за яку її нагородили премією «Сатурн» і номінували на «Золотий глобус» і Премію Гільдії кіноакторів за найкращу жіночу роль другого плану.

Крім кіно, Куніс активно працює і в модельному бізнесі — її фотографії неодноразово з'являлися на обкладинках багатьох журналів. З 2012 року співпрацює з будинком моди Christian Dior.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Народилася 14 серпня 1983 в Чернівцях у єврейській родині[10][11][12]. Батько, Марк в УРСР працював інженером-механіком на чернівецькому заводі «Легмаш», відтак у Сполучених Штатах став таксистом; мати Ельвіра раніше працювала вчителькою фізики, а нині — директором аптеки[13][14]. В Міли є старший брат Михайло[15][16]

Згадуючи Чернівці, де вона жила малою, акторка зауважила: «Це не було зовсім село. У нас був кінотеатр. Вулиці були асфальтовані. У нас була нормальна школа».[17][18]

У 1991 році її родина емігрувала з України й оселилася у Лос-Анджелесі[19][20][21]. У свій другий день у Лос-Анджелесі Міла була зарахована у початкову школу Роузвуд, не знаючи ані слова англійською.

У мене витіснились із голови спогади про другий клас, — розповідала вона. — Я мало що пам'ятаю, але мама говорила, що я кожного дня поверталася додому в сльозах. Це не було травмуючим досвідом, це було просто шоком… Я не розуміла культуру, я не розуміла людей, я не розуміла мову. У своєму есе при вступі до коледжу я описала це так: «уявіть, що в сім років ви раптом стали глухі та сліпі». Приблизно так я і почувалася, коли переїхала до Штатів[22]

Деякий час через незнання мови Мілі було дуже складно вчитися. Однак завдяки телешоу «Ціна удачі», яке вона часто дивилася, Куніс поступово опанувала англійську мову[23]. В Лос-Анджелесі Міла ходила до середньої школи Бенкрофта[24]. Свою акторську діяльність Куніс розпочала ще в шкільні роки, тому в старших класах займалася з репетитором просто на знімальному майданчику, зокрема під час зйомок телесеріалу «Шоу 70-х»[25]. У перервах між зйомками навчалася у Беверлі-хілз-студії, де одержала акторську освіту (2001). Деякий час вона також відвідувала заняття у Каліфорнійському університеті та університеті Лойола Мерімаунт[15][26].

Відвідала рідне місто після еміграції лише у серпні 2017 року вперше після еміграції разом зі своїм чоловіком та дочкою[27][28], зіркова пара прилетіла приватним літаком до Чернівців буквально на кілька годин із Будапешту, де актори брали участь у кінозйомках[29].

Мілі та Ештону дуже сподобалося місто, ми прогулялися по вулиці Ольги Кобилянської, також побували поблизу драмтеатру (Театральна площа) та на Соборній площі. Єдиним чим вони були засмучені — це українськими дорогами...
(кінорежисер Сергій Скобун, який провів для зірок екскурсію містом)[30]

Акторська кар'єра

[ред. | ред. код]

Телебачення

[ред. | ред. код]

Зніматися в кіно почала ще змалку. У дев'ять років Куніс зарахували в школу акторської майстерності в Беверлі-Гіллз. Там вона зустріла Сьюзен Кертіс, яка стала її менеджером[31][32]. Кар'єра юної акторки почалася у 1994 році з появи в рекламі ляльок Барбі[33]. З цього ж року почала зніматися в невеликих ролях у кіно. У 1994 році відбувся її дебют на телебаченні в епізоді популярної мильної опери «Дні нашого життя», де вона виконала роль Гоуп Вільямс у дитинстві[34]. У 1995 році її кандидатуру розглядали на головну роль російсько-єврейської дівчини у фільмі «Загадай бажання, Моллі», однак у підсумку їй була відведена роль другого плану[35]. До 1998 року Куніс вдавалось отримати незначні або другорядні ролі в телесеріалах і фільмах. У 1996 році вона знялася у 4 епізодах багатосерійної драми «Сьоме небо»[25]. У 1996—1998 роках виконала ролі другого плану у фільмах «Силач Санта-Клаус» (1996), «Дорога, ми зменшили себе» (1997) і «Джіа» (1998), де Куніс зіграла модель Джію Каранджі в дитинстві[15].

У 1998 році акторці пощастило пройти добір на роль розбещеної молодої дівчини Джекі Бурхарт у серіал «Шоу 70-х». Кандидати на роль повинні були бути старші за 18 років, і 14-річна Міла Куніс на запитання про свій вік відповіла, що скоро у неї день народження, не уточнивши, скільки їй виповниться. Своїм талантом дівчинка так вразила режисера, що, коли обман розкрився, її все ж затвердили на роль[32]. Всього з 1998 по 2006 рік Міла знялася у всіх 8 сезонах (200 епізодах) ситкому[36]. Участь у серіалі для акторки ознаменувалася безліччю нагород і номінацій — вже в 16 років Куніс була удостоєна першої молодіжної нагороди «YoungStar Award», яку вона повторно отримала через рік[37]. Крім премії «YoungStar», Куніс 7 разів номінувалася на премію «Teen Choice Awards», але жодного разу не виграла[38].

У 1999 році Мілу запросили озвучувати роль дівчинки-підлітка Меґ у культовому мультсеріалі «Сім'янин». До неї у проєкті брала участь Лейсі Шебер[39]. Після першого прослуховування Сет Мак-Фарлейн, творець мультсеріалу, доручив Куніс при озвученні говорити повільніше, а потім попросив її приїхати знов за якийсь час. Коли Міла зуміла освоїти мову, Макфарлейн найняв її[40]. Пізніше він сказав:

Я скажу, що Лейсі зробила феноменальну роботу, але щодо Міли — щось дуже природне було у Міли. Їй було 15 років, коли вона почала, таким чином, ви слухали 15-річну[41].

Оригінальний текст (англ.)
[I say that Lacey did a phenomenal job, but there was something about Mila – something very natural about Mila. She was 15 when she started, so you were listening to a 15-year-old.] Помилка: {{Lang}}: не вказано код мови (допомога)

За озвучування Меґ Міла номінувалася на премію «Енні» у 2007 році. Також Куніс озвучила Меґ у відеогрі Family Guy Video Game! і повнометражному мультфільмі «Стюї Гріфін: нерозказана історія»[42].

2001—2008: початок кар'єри у кіно

[ред. | ред. код]
Акторка на прем'єрі фільму «Макс Пейн» у 2008 році

2001 рік розпочався для акторки появою в фільмі «Вірус кохання» у ролі подруги головної героїні у виконанні Кірстен Данст. А вже через рік вона зіграла свою першу головну роль у сиквелі трилера «Американський психопат» з Вільямом Шетнером. Однак на критиків кінострічка не справила враження[43]. Пізніше Куніс зізналася, що сама була розчарована фільмом і була проти створення третьої частини[44].

Період із 2004 по 2007 рік був невдалим для Куніс у кіно: фільми «Весілля Тоні і Тіни»[45] і «Макаллістер, що біжить»[46] провалилися згідно з відгуками кінокритиків.

Справжнім проривом для Куніс стала роль Рейчел у стрічці «В прольоті» (2008) режисера Ніколаса Стіллера. Продюсером фільму також став Джадд Апатоу. Міла отримала роль, хоч раніше не пройшла прослуховування в інший проєкт Апатоу — «Трошки вагітна»[47]. Крім того, дівчині дозволили імпровізувати у фільмі[48]. Критики позитивно відгукнулися про гру Куніс[49], а сама комедія мала комерційний успіх. За цю роль Мілу номінували на премію «Teen Choice Awards»[50].

17 жовтня 2008 року вийшла в прокат екранізація однойменної культової гри «Макс Пейн» з Марком Волбергом у головній ролі, де Куніс зіграла роль найманої вбивці Мони Сакс. Під час підготовки до зйомок Міла проходила курси навчання стрільби, боксу та бойових мистецтв[51]. Фільм став успішним у фінансовому плані[52], а Мілу вкотре номінували на премію «Teen Choice Awards»[53].

З 2009: останні фільми та поточні проєкти

[ред. | ред. код]

На початку 2010 року, після появи Міли в комедійному фільмі «Екстракт» (2009), вийшов постапокаліптичний бойовик «Книга Ілая», де Куніс виконала роль Соларі, попутниці головного героя. Її партнерами на знімальному майданчику стали Дензел Вашингтон і Ґері Олдмен. Роль Солар також пропонували Крістен Стюарт, але та відмовилася[54]. Фільм мав змішані відгуки критиків[55], однак касові збори окупили бюджет майже вдвічі[56]. Міла знову була удостоєна номінації «Teen Choice»[57][58].

Наприкінці 2010 року в прокат вийшов психологічний трилер Даррена Аронофскі «Чорний лебідь», де Куніс і Наталі Портман зіграли балерин-суперниць — Лілі і Ніну відповідно. Портман запропонувала режисерові кандидатуру Міли Куніс на роль Лілі, позаяк вони були близькими подругами[59]. Аронофскі прислухався до неї і запропонував Куніс роль через Skype без прослуховування[60]. Згодом, коли акторка була затверджена на роль, вона так описала свою героїню:

Мій персонаж дуже вільний… Вона не така хороша, як персонаж Наталі, але вона, природно, має більше пристрасті. Ось чого бракує Ніні"[61].

При підготовці до зйомок Міла кожного дня по 4 години займалася балетом і сиділа на суворій дієті[62][63][64]. Під час зйомок траплялися й травми: Міла була порвала зв'язки і в неї був вивих плеча[65][66]. Тим не менше, фільм був широко визнаний кінокритиками[67] і був номінований на п'ять премій «Оскар»[68]. Участь акторки у фільмі принесла їй перші престижні номінації та нагороди. Куніс вперше нагородили премією «Сатурн» за найкращу жіночу роль другого плану[69], а також номінували на «Золотий глобус»[70] і Премію Гільдії кіноакторів за найкращу жіночу роль другого плану[71]. Також, на думку великої частини світових кінокритиків, Куніс була однією з ключових претенденток на премію «Оскар» у тій же категорії, проте з шорт-листа її витіснила акторка Джекі Вівер[72][73]. Улітку 2011 року вийшла романтична комедія «Секс по дружбі» з Джастіном Тімберлейком та Мілою Куніс у головних ролях[74]. При створенні фільму виявилося, що оригінальна назва іншої комедії «Більше ніж секс», котра саме вийшла у січні 2011 року, могла б також бути Friends with Benefits. Однак назву довелося поміняти, оскільки проєкт «Секс по дружбі» вже існував під такою ж назвою. Перед виходом фільму в широкий прокат Куніс і Тімберлейк дали інтерв'ю, де Міла сказала:

Я не бачу схожості між цими фільмами. Я дивилася «Більше, ніж секс». Я думаю, це класно. Я думаю, Наталі Портман і Ештон Кутчер зробили приголомшливу роботу. Це просто два різні фільми[75].

Сама комедія досягла успіху в прокаті і отримала позитивні відгуки від критиків, які хвалили «хімію» між акторами[76].

У 2012 році Куніс знову стала партнером Марка Волберга в комедійній драмі режисера Сета Мак-Фарлейна «Третій зайвий», зігравши роль Лорі, подруги героя Волберга[77]. Коли Мак-Фарлейн задумав цей проєкт, він вважав Куніс надто молодою для цієї ролі. Тим не менше, коли комедію запустили у виробництво, дівчину затвердили на роль[78].

У 2013 році вийшов фантастичний фільм-казка «Оз: Великий та Могутній», де Міла грала Теодору, наймолодшу з трьох відьом[79]. У цьому ж році вийшов трилер «Кровні зв'язки», де Куніс виконала роль другого плану разом із Клайвом Овеном, Біллі Крудап і Маріон Котіяр[80]. Фільм отримав змішані відгуки. Також акторка погодилася зніматися в фільмі «Найзліший чоловік у Брукліні». Разом із нею в зйомках візьмуть участь Робін Вільямс та Пітер Дінклейдж[81].

Найближчим часом Куніс дебютує як продюсер. Її першим продюсерським проєктом буде драматичний телесеріал Meridian Hills, показ якого запланований на телеканалі The CW. Сама Міла зніматися в телесеріалі не буде[82][83].

Міла Куніс на 69-й церемонії вручення премії «Золотий глобус» у січні 2012 року

Модельна кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2007 році Куніс знімалася у відеоролику «Funny or Die» разом із Джеймсом Франко. Ролик був пародією на телесеріал «Голлівудські пагорби» і мав величезний успіх, коли кількість його переглядів перевищила мільйон[84]. У 2008 році Куніс знялася в ролику «Shine Your Own Star» компанії Gap[85].

Акторка також з'являлася на обкладинках численних журналів: Complex[86], Nylon[87], Cosmopolitan[88], W[66], Harper's Bazaar[89], Glamour[90] та інших. На початку 2012 року Міла Куніс підписала контракт із домом моди Christian Dior і стала обличчям весняної колекції[91].

Крім того, Міла знялася в декількох відеокліпах. У 1999 році вона з'явилася в кліпі рок-групи Cheap Trick «In the Street». Також взяла участь у роликах Vitamin C, Kiss, Aerosmith, The Strokes, Джоела Меддена[92] і Нори Джонс[93].

Критика та визнання

[ред. | ред. код]

Міла Куніс знімається у фільмах різних жанрів, головно вона грає позитивних персонажів. Сама акторка зізналася, що надає більшу перевагу комедіям, ніж драмам. В одному інтерв'ю вона сказала:

У них також складно, якщо не складніше, працювати, ніж в драмах. Ви працюєте 17 годин на день, і в той же час намагаєтеся робити різні речі і смішними, і пов'язаними на екрані[94].
Оригінальний текст (англ.)
["They’re just as hard, if not harder, to make work, compared with a drama. You work 17 hours a day, and you have to try to make things different and funny and relatable onscreen all at the same time."] Помилка: {{Lang}}: не вказано код мови (допомога)

Однією з перших позитивно сприйнятих кінокритиками ролей Куніс стала роль у комедії «В прольоті». Джо Моргенштерн у газеті The Wall Street Journal участь акторки в цьому фільмі оцінив за «свіжу красу і цілеспрямовану енергію»[95], у той час як Джеймс Берардінеллі писав, що вона «знавець своєї роботи і розуміє концепцію комічного часу»[96].

Тим не менше, образ Мони Сакс у бойовику «Макс Пейн» не всі критики сприйняли прихильно: багато хто з них негативно оцінили гру Міли і вважали її невідповідною на цю роль[97][98]. Тревіс Ествулд у газеті Boise Weekly писав, що «її роль жахливо невідповідна; якийсь низькорослий кримінальний авторитет із голосом трелі»[99]. Режисер Джон Мур захистив Куніс: «Міла просто шокувала нас … Вона не була очевидним вибором, але вона добре зобразила Мону. Ми потребували когось, хто не буде просто заднім фоном Макса»[51].

Режисер Майк Джадж був у захваті від гри Міли після того, коли вона знялася в його проєкті «Екстракт». Він сказав: «Міла дуже красива, і ви б повірили, що, можливо, вона буде перетинатися з вами в реальному світі»[100]. Коли Джадж побачив Куніс у фільмі «В прольоті», він відразу ж захотів затвердити її на роль у своєму фільмі: «Я просто подумав: „Ухти, ця дівчина прекрасна!“»[101].

Багато критиків були задоволені грою Куніс у бойовику «Книга Ілая». Річард Роепер похвалив акторку, назвавши її роботу «особливо сильною»[102], а Піт Геммонд у журналі Boxoffice написав, що вона «ідеально зіграла ключову жіночу роль»[103].

Рецензії про гру Куніс у психологічному трилері «Чорний лебідь» також були позитивними[104][105][106]: Кірк Гонікатт в The Hollywood Reporter заявив, що «Куніс — чудова альтернатива Портман; така ж податлива і похмура, але з самовпевненою посмішкою, в той час як Портман — наївна і боязка»[107].

У фільмі «Секс по дружбі» критики теж хвалили Куніс. Маноло Даргіс у газеті The New York Times написала, що «пані Куніс швидко довела, що вона — талант, і вона продовжує показувати його в романтичних комедіях», а також «її енергія бадьорить, вона експансивна, а її присутність у фільмі така яскрава, що цілком заповнює весь екран»[108].

За кілька днів до виходу фільму «Третій зайвий» у США, співробітник сайту HitFix.com Дрю МакКвін писала про Мілу: «Міла Куніс, здається, стає все гарнішою з кожним роком, але що ще більш важливо, вона стає кращою та кращою як виконавець, і в цьому фільмі вона додає деякі прекрасні тонкі витончені нотки в роль»[109].

Куніс також привернула увагу багатьох журналів. Журнал GQ у 2011 році назвав її «Нокаутом року»[110], а Men's Health назвав дівчину однією з «100 найгарячіших жінок всіх часів»[111]. На церемонії «Spike Guys' Choice Awards» Мілі вручили дві нагороди у 2009[112] і 2011 роках[113]. Журнал FHM помістив її на 9 місце в списку «Hot 100 list»[114], а за версією журналу Maxim Куніс посіла 5 місце в списку «Hot 100 list» у 2009 і 2011 роках[115] і 3 місце у 2012 році[116]. Окрім того, Міла зайняла 2 місце в списку найбажаніших знаменитостей за версією популярного чоловічого інтернет-журналу AskMen у 2011 році[117] і 13 місце у 2012 році[118]. У жовтні 2012 року за версією журналу Esquire Куніс була визнана найсексуальнішою жінкою в світі[119][120].

Особисте життя

[ред. | ред. код]
Куніс на балу морських піхотинців 2011 року

З 2002 по 2010 рік Куніс мала тривалі стосунки з актором Маколеєм Калкіним[121]. Свого часу ходили чутки, що пара одружується, однак Міла спростувала плітки. В інтерв'ю журналу BlackBook Куніс заявила, що «шлюб — це не найважливіше для неї»[122]. 3 січня 2011 були підтверджені чутки, що Калкін і Куніс порвали свої стосунки. Однак вони обидва заявили, що розставання було мирне, і по тому вони залишаться близькими друзями[123]. Калкін після розставання з акторкою впав у депресію і почав вживати героїн[124]. У серпні 2012 року йому стало погано на вулиці[125].

Також Міла була давньою знайомою родини Майкла Джексона. До розлучення з Калкіним вони разом відвідали приватні похорони Джексона 3 вересня 2009[126].

У листопаді 2011 року Куніс зустрічалася із сержантом Скоттом Муром. У липні того ж року вона погодилася зустрітися з ним після того, коли Мур виклав на сайті YouTube відеозвернення до неї. Тоді він перебував на службі в провінції Гільменд в Афганістані[127].

В одному інтерв'ю вона розповіла, що є шанувальницею комп'ютерної гри World of Warcraft[128]. У 2008 році в іншому інтерв'ю вона заявила, що не використовує голосовий чат у грі з іншими гравцями, позаяк вони можуть впізнати її голос. Також Куніс описала себе як «комп'ютерний ботанік», однак вона не має акаунтів на сайтах Myspace, Facebook чи Twitter[129].

Акторка підтримує Демократичну партію і президента Барака Обаму[130]. В інтерв'ю 2012 року вона розкритикувала Республіканську партію, сказавши:

Те, як республіканці атакують жінок, — це образливо для мене. І те, як вони говорять про релігію, образливо. Я можу не бути практикуючою єврейкою, але чому ми повинні говорити про Ісуса весь час?[119].

У січні 2011 року Міла зізналася, що у неї в одному оці був розвинений хронічний ірит, через що вона осліпла на одне око. Наприкінці 2010 року їй зробили успішну операцію[131]. У Куніс також із дитинства розвинулася гетерохромія: у неї одне око зелене, інше — світло-коричневе[132].

З квітня 2012 Міла перебуває у фактичному шлюбі з актором Ештоном Кутчером, з яким вона заручена з лютого 2014 року. У пари є дочка — Ваєтт Ізабель Кутчер (нар. 30 вересня 2014). 4 липня 2015 Міла Куніс і Ештон Кутчер офіційно одружилися.

Міла Куніс і Україна

[ред. | ред. код]

4 березня 2022 року Міла разом із Ештоном Кутчером записали відеоролик[133][134], в якому закликають своїх прихильників підтримати Україну та українців. Пара повідомила, що вони відкривають збір 30 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу українцям, які постраждали від російського вторгнення. Подружжя також особисто перевело 3 мільйони доларів і активно співпрацює із Flexport та Airbnb — організаціями, які напряму допомагають тим, хто цього потребує[135]. Міла зазначила, що сьогодні, як ніколи, пишається тим, що вона українка, а її чоловік відповів, що пишається тим, що він одружений із українкою[136][137][138].

У Інтерв'ю harper's Bazaar втрапила у скандал. Вона розповідала про харчування, та що готує її мама. Вареники та борщ вона назвала російськими стравами. Це розлютило українських шанувальників. Та відповіла, що вона не знає хто вона - українка чи росіянка.[139]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Оригінальна назва Назва українською Жанр Роль Режисер
1994 Days of our Lives Дні нашого життя мильна опера Гоуп Вільямс у дитинстві Герб Стейн
1994—1995 Baywatch Рятівники Малібу драма Енні / Бонні Майкл Берк
1995 The John Larroquette Show Шоу Джона Ларрокетта Люсі
1995 Make a Wish, Molly Загадай бажання, Моллі Мелінда
1995 Piranha Піранья С'юзі Ґроґан
1995 Hudson Street Гудзон-стріт Дейвон
1996 Unhappily Ever After Нещасливі разом Хлоя
1996 Santa with Muscles Силач Санта-Клаус Сара
1996—1997 Nick Freno: Licensed Teacher Нік Френо: Дипломований учитель Анна-Марія Дель Боно
1996—1997 7th Heaven Сьоме небо Ешлі
1997 Walker, Texas Ranger Вокер, техаський рейнджер телесеріал, бойовик, вестерн Пеппер
1997 Honey, We Shrunk Ourselves Джилл
1998—2006 That '70s Show Джекі Бурхарт
1998 Pensacola: Wings of Gold Золоті крила Пенсаколи драма, бойовик Джессі Кервуд Джеймс Бролін
1998 Gia Джіа біографічна драма Джіа Каранджі в 11 років
1998 Krippendorf's Tribe Плем'я Криппендорфа Еббі Торнквіст
1998 Milo Міло Мертіс
2001 Get Over It Вірус кохання Бейсін
2002 American Psycho II: All American Girl Американський психопат 2 Рейчел Ньюман
2002 MADtv Божевільне телебачення Дейзі
2002 Get Real Будь собою Тейлор Вохн
2004 The Latin Lover Латинський коханець дівчина на вулиці
2004 Tony 'n' Tina's Wedding Весілля Тоні і Тіни Тіна
2004 Grounded for Life Основа для життя Лана
2005—2012 Robot Chicken Робоцип Варіус
2005 Family Guy Presents Stewie Griffin: The Untold Story Стюї Гріффін: Нерозказана історія Меґ Ґріффін
2006 Saints Row Saints Row Таня
2006 Family Guy Гріфіни Меґ Ґріффін
2007 After Sex Після сексу Ніккі
2007 Moving McAllister МакКаллістер біжить Мішель
2007 Boot Camp Табір Софі
2008 Forgetting Sarah Marshall В прольоті Рейчел
2008 Max Payne Макс Пейн Мона Сакс
2009 Tom Cool Крутий Том
2009 Extract Екстракт Сінді
2009 The Cleveland Show Шоу Клівленда Меґ Ґріффін
2010 The Book of Eli Книга Ілая Солара
2010 Date Night Божевільне побачення Віппіт
2010 Black Swan Чорний лебідь Лілі
2011 Friends with Benefits Друзі по сексу Джеймі
2011 Good Vibes Гарна атмосфера камео
2012 Ted Третій зайвий комедія, фентезі Лорі Сет Макфарлейн
2012 Tar Колір часу драма Кетрін Една Луїза Бісолд
2013 Oz: The Great and Powerful Оз: Великий і Страшний фентезі Теодора Сем Реймі
2013 Blood Ties Кровні зв'язки трилер, драма, кримінал Наталі Гійом Кане
2013 Hell & Back В пекло і назад Діма
2013 The Angriest Man in Brooklyn Найзліша людина Брукліна
2014 Third Person Третя персона Джулія
2014 The Angriest Man in Brooklyn Цього ранку у Нью-Йорку Шерон Гілл
2014 Annie Енні Андреа Елвін
2015 Jupiter Ascending Піднесення Юпітер Юпітер Джонс
2016 Bad Moms Дуже погані матусі комедія Емі Мітчелл Джон Лукас і Скотт Мур
2017 Bad Moms Christmas Дуже погані матусі 2 комедія Емі Мітчелл Джон Лукас і Скотт Мур
2018 The Spy Who Dumped Me Шпигун, який мене кинув комедія Одрі Сюзанна Фогель
2019 Wonder Park Диво-парк мультфільм Ґрета
2020 Four Good Days Чотири гарних дня фільм Моллі Родріго Гарсія
2021 Breaking News in Yuba County Дати дуба в окрузі Юба фільм Ненсі Тейт Тейлор
2022 The Boys Хлопаки телесеріал Міка Куніс
2022 Luckiest Girl Alive Найщасливіша дівчина на світі фільм Ані Фанеллі Майк Баркер
2021—2022 Stoner Cats мультсеріал Фіфі Еш Бреннон
1999—2022 Family Guy Сім'янин мультсеріал Меґ Ґріфін, 312 епізодів

Відзнаки та номінації

[ред. | ред. код]

Згідно із списком сайту IMDb.com[140] Мілу Куніс номінували на такі відзнаки.

Відзнака Рік Категорія Фільм Підсумок
Асоціація кінокритиків Даллас Форт-Уерта 2010 Найкраща акторка другого плану[141] Чорний лебідь Номінація
Асоціація кінокритиків центрального Огайо 2011 Найкращий акторський ансамбль[142] Чорний лебідь Номінація
Венеційський кінофестиваль 2010 Приз Марчелло Мастроянні найкращій молодій акторці[143] Чорний лебідь Перемога
Кінопремія «Вибір критиків» 2011 Найкраща акторка другого плану[144] Чорний лебідь Номінація
Вибір народу 2012 Улюблена комедійна акторка[145] Номінація
2013 Улюблена комедійна акторка[146] Очікується
2013 Улюблена акторка[146] Очікується
Вибір підлітків 2000 Вибір телесеріалу: Акторка Шоу 70-х Номінація
2001 Номінація
2002 Вибір телесеріалу: Акторка комедії Номінація
2003 Номінація
2004 Номінація
2005 Номінація
2006 Номінація
2008 Вибір фільму: Тематична жіноча роль В прольоті Номінація
2009 Вибір фільму: Акторка екшну Макс Пейн Номінація
2010 Книга Ілая Номінація
2011 Вибір фільму: Поцілунок (з Наталі Портман)[147] Чорний лебідь Номінація
Вибір фільму: Жіноча сцена[147] Номінація
Вибір красуні[147] Номінація
Вибір зірки літнього фільму: Жіноча роль Секс по дружбі Номінація
Голлівудівський кінофестиваль 2010 Перемога
Золотий глобус 2011 Найкраща жіноча роль другого плану[148] Чорний лебідь Номінація
Кіновідзнаки MTV 2011 Найкращий поцілунок (з Наталі Портман)[149] Чорний лебідь Номінація
Молода зірка 1999 Найкраща молода акторка у комедійному телесеріалі Шоу 70-х Перемога
2000 Найкраща молода акторка/виконання ролі у комедійному телесеріалі Перемога
Молодий актор 1999 Найкращий молодий ансамбль у телесеріалі[150] Шоу 70-х Номінація
2000 Найкраща молода акторка комедійного телесеріалу Номінація
2001 Номінація
Молодий Голлівуд 2002 One to Watch — Female Шоу 70-х Перемога
Асоціація кінокритиків Лас-Вегаса 2010 Найкраща акторка другого плану[151] Чорний лебідь Номінація
Спільнота онлайн-кінокритиків 2011 Найкраща акторка другого плану[152] Чорний лебідь Номінація
Премія Гільдії кіноакторів 2011 Найкраща жіноча роль другого плану[153] Чорний лебідь Номінація
Найкращий акторський склад у ігровому кіно[142][153] Номінація
Премія імені Рембрандта 2012 Найкраща міжнародна акторка Секс по дружбі Номінація
Сатурн 2011 Найкраща кіноакторка другого плану[69] Чорний лебідь Перемога
Енні 2007 Найкраще озвучування у анімаційному телевізійному фільмі Гріфіни Номінація

Література

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Міла Куніс
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #142109770 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Discogs — 2000.
  5. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  6. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  7. ↑ (англ.) Ukrainian Jews [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.], Bible Discovered
  8. ↑ Міла Куніс зіграє у трилері «Чорний лебідь» [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.], Gazeta.ua (13 серпня 2009)
  9. ↑ (англ.) 'EXTRACT' STAR MILA KUNIS ON HER RUSSIAN ROOTS [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.], YouTube
  10. ↑ Ukrainian Jews. Bible Discovered. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  11. ↑ Lawrence, Will (September 02, 2011). Mila’s crossing to fame. The Daily Telegraph. UK. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |rurl= (довідка)
  12. ↑ 'EXTRACT' STAR MILA KUNIS ON HER RUSSIAN ROOTS. YouTube. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 14 серпня 2012.
  13. ↑ Mila Kunis: «Nothing was ever given to me». Yahoo.com. 6 червня 2012. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
  14. ↑ Міла Куніс. Коротка біографія на сайті Moviestape. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 30 листопада 2012.
  15. ↑ а б в Spines, Christine. (September 2009). Mila Kunis Keeps it Real. Women's Health. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 26 лютого 2010.
  16. ↑ Міла Куніс образила Чернівці розповідями про переслідування євреїв. ТСН.ua (укр.). 24 травня 2012. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022.
  17. ↑ Міла Куніс заявила, що не вважає себе українкою. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 25 червня 2014.
  18. ↑ Mila Kunis on 'Third Person,' 'Jupiter Ascending' and awful interviewers [Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  19. ↑ Mila Kunis' Family Moved To Escape Jewish Persecution. MusicRooms.net. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  20. ↑ Exclusive Interview : Mila Kunis. Moviehole.net. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  21. ↑ Interview: Mila Kunis on BLACK SWAN, Kissing Natalie Portman, Her Russian Heritage & More!. Obsessed With Film. 20 січня 2011. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  22. ↑ Українка Міла Куніс — найсексуальніша жінка планети // Третє око. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 30 листопада 2012.
  23. ↑ Wolf, Jeanne. (3 вересня 2009). Mila Kunis: 'Who Wants To Be Normal?'. Parade. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 18 лютого 2010.
  24. ↑ Mila Kunis. New York Post. 10 жовтня 2011. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 10 жовтня 2011.
  25. ↑ а б Espinoza, Galina. (2 квітня 2001). High Roller. People. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 17 березня 2011.
  26. ↑ Slotek, Jim. (1 вересня 2009). That busy '70s girl. Toronto Sun. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 26 червня 2010.
  27. ↑ У Чернівцях побували голлівудські актори Міла Куніс та Ештон Катчер. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  28. ↑ КАВА, ЩЕДРІ ЧАЙОВІ ТА СПІЛКУВАННЯ РОСІЙСЬКОЮ. ПОДРОБИЦІ ВІЗИТУ КУТЧЕРА І КУНІС ДО ЧЕРНІВЦІВ. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  29. ↑ Актори Міла Куніс і Ештон Катчер відвідали Чернівці. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  30. ↑ Зірки Голлівуду Міла Куніс та Ештон Кутчер відвідали Чернівці. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  31. ↑ «Mila Kunis: The other Black Swan finds her feet». independent.co.uk. 20 січня 2011. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
  32. ↑ а б Scoth, Allison. (15 жовтня 2008). The American Dream Girl. Americanway Magazine. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 24 липня 2010.
  33. ↑ Before They Were Stars: Mila Kunis in Barbie Commercials. The-Back-Row.com. 12 січня 2011. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  34. ↑ Mila Kunis: Biography. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 23 липня 2010.
  35. ↑ Franco, James. Mila Kunis. Interview. Архів оригіналу за вересень 16, 2012. Процитовано 7 вересня 2012.
  36. ↑ Hochman, David (12 лютого 2006). Even Those 70's Kids Should Have Seen It Coming. The New York Times. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 9 лютого 2009.
  37. ↑ Mila Kunis Actress 'That 70's Show'. FamousCelebriries.org. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
  38. ↑ Mila Kunis in swimsuit. blogspot.com. 19 січня 2009. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 7 вересня 2012.
  39. ↑ Wolk, Josh; Flint, Joe (9 травня 1999). Troubled Life. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 11 лютого 2010.
  40. ↑ Family Guy – Casting Mila Kunis. YouTube. Архів оригіналу за 11 листопада 2015. Процитовано 15 травня 2010.
  41. ↑ Interview with Seth MacFarlane. IGN. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 17 грудня 2009.
  42. ↑ De Leon, Kris. (25 вересня 2007). Mila Kunis Talks About Working on Family Guy and Her Upcoming Movie. BuddyTV. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2009.
  43. ↑ American Psycho 2 Movie Reviews, Pictures. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 11 лютого 2009.
  44. ↑ Harris, Chris. (6 травня 2005). Mila Kunis' Career Thrives Despite 'Psycho' In Her Past. MTV. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 11 лютого 2010.
  45. ↑ Tony N' Tina's Wedding. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 29 червня 2010.
  46. ↑ Moving McAllister. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 29 червня 2010.
  47. ↑ Mila Kunis is willing to turn pirouettes for her role in Black Swan. Orlando Sentinel. 27 серпня 2009. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  48. ↑ Otto, Jeff. Exclusive Mila Kunis Interview. ReelzChannel. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 5 березня 2010.
  49. ↑ Forgetting Sarah Marshall Movie Reviews, Pictures. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
  50. ↑ 2008 Teen Choice Awards winners and nominees. Los Angeles Times. 17 червня 2008. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.
  51. ↑ а б Max Payne Production Notes (PDF). visualhollywood.com. 10 липня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2012. Процитовано October 2008.
  52. ↑ Max Payne (2008). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
  53. ↑ Carlson, Meghan. (11 серпня 2009). 'Gossip Girl,' 'Twilight' Big Winners at Teen Choice Awards 2009. BuddyTV. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.
  54. ↑ The Book of Eli, bELIeve in Hope. chartmovieinfo.ru. 1 червня 2010. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  55. ↑ The Book of Eli (2010). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 6 лютого 2010.
  56. ↑ The Book of Eli (2010). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.
  57. ↑ 2010 Teen Choice Awards. Gossipcenter.com. 14 червня 2010. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 14 червня 2010.
  58. ↑ The Book of Eli Production Notes (PDF). thecia.com.au. 20 травня 2010. Архів (PDF) оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 3 липня 2010.
  59. ↑ Ditzian, Eric (30 серпня 2010). Black Swan Director on Ballet. MTV. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 30 серпня 2010.
  60. ↑ IMDb — Black Swan (2010) — Trivia. IMDb.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  61. ↑ Lesnick, Silas (13 грудня 2009). Mila Kunis Talks Black Swan. ComingSoon.net. Архів оригіналу за серпень 4, 2010. Процитовано 23 грудня 2009.
  62. ↑ Barna, Ben. (1 грудня 2009). Mila Kunis: On the Brink of Movie Stardom page 2. Black Book Magazine. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 16 лютого 2010.
  63. ↑ Fenton, Andrew. (14 квітня 2010). Mila Kunis, drama queen. The Daily Telegraph (Australia). Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 14 квітня 2010.
  64. ↑ Dollar, Steve (26 листопада 2010). 'Swan' Song Schizophrenia. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 26 листопада 2010.
  65. ↑ Мила Кунис бросила балет. Jewish.ru. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
  66. ↑ а б Hirschberg, Lynn. (11 лютого 2011). Venus de Mila. W. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 11 лютого 2011.
  67. ↑ Black Swan Movie reviews, Pictures. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 1 лютого 2011.
  68. ↑ Nominees for the 83rd Academy Awards. oscars.org. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 1 лютого 2011.
  69. ↑ а б The 37th Annual Saturn Award Winners. Saturnawards.org. 23 червня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 23 червня 2011.
  70. ↑ The 68th Annual Golden Globe Awards. Goldenglobes.org. 14 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.
  71. ↑ The 17th Annual Screen Actors Guild Awards. Sagawards.org. 16 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.
  72. ↑ Karger, Dave. (23 листопада 2010). 'Black Swan': Can Natalie Portman and Mila Kunis both score Oscar nods?. Inside Movies. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  73. ↑ Fowler, Thomas. (21 грудня 2010). Predicting the 2011 Oscar Nominations: Best Supporting Actress. Examiner.com. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  74. ↑ Friends with Benefits first filming location in NYC. Onlocationsvacations.com. 12 липня 2010. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 30 серпня 2010.
  75. ↑ Q&A: Justin Timberlake, Mila Kunis: Comedy has 'Benefits'. Azcentral.com. 19 липня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  76. ↑ Friends with Benefits (2011). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 24 липня 2011.
  77. ↑ Brunner, Rob. (13 квітня 2012). Mila Kunis on Seth MacFarlane's 'Ted,' 'Oz: The Great and Powerful,' and the joys of 'poo-fart' humor. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
  78. ↑ Seth MacFarlane Turns Into A Stuffed Bear In Ted. Access Hollywood. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
  79. ↑ Graser, Marc (25 березня 2011). Mila Kunis set for Wizard of Oz Prequel. Variety. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2011.
  80. ↑ McNary, Dave (12 квітня 2012). Canet's 'Blood Ties' gets Worldview coin infusion. Variety. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 14 серпня 2012. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |= (довідка)
  81. ↑ Kay, Jeremy. (18 травня 2012). Cargo takes hold of The Angriest Man In Brooklyn. Screen International. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 21 вересня 2012.
  82. ↑ Hibberd, James. (6 листопада 2012). Mila Kunis producing 70s show for The CW. insidetv.ew.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 7 листопада 2012.
  83. ↑ Goldberg, Lesley. (6 листопада 2012). Mila Kunis to Exec Produce Women's Lib Drama for CW. thehollywoodreporter.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 7 листопада 2012.
  84. ↑ The Hills with James Franco and Mila Kunis. Funny or Die. November 2007. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 8 квітня 2010.
  85. ↑ Snead, Elizabeth. Despite tragedy, Jennifer Hudson keeps smiling. Zap2it.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 14 серпня 2012.
  86. ↑ A Sense of Mila. Complex (Magazine). October 2008. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 23 лютого 2010.
  87. ↑ Cover girl: Mila Kunis. Nylon. 29 листопада 2010. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2010.
  88. ↑ Mila Kunis is our February Cover Girl. Cosmopolitan. 10 січня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2011.
  89. ↑ Brown, Laura. (5 березня 2012). Mila Kunis: The Good Bad Girl. Harper's Bazaar. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 11 березня 2012.
  90. ↑ Mila Kunis Talks Dating, Ashton Kutcher, Her Weight and More in Glamour's August 2012 Issue. Glamour.com. 29 червня 2012. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 1 серпня 2012.
  91. ↑ Miles, Socha. (5 січня 2012). Christian Dior Signs Mila Kunis. Women's Wear Daily. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
  92. ↑ Mila Kunis In Music Videos. BeemBee.com. 9 серпня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
  93. ↑ Luoma, Sarah. (6 липня 2012). Norah Jones' 'Everybody Needs a Best Friend' Music Video. KOVideo.net. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
  94. ↑ Sullivan, Molly. (4 лютого 2011). Mila Kunis on comedies over dramas. Hollywood News. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 22 серпня 2012.
  95. ↑ Morgenstern, Joe (18 квітня 2008). 'Sarah Marshall' Has No Craft but Plenty of Comedy. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
  96. ↑ Berardinelli, James. Forgetting Sarah Marshall. Reelviews. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
  97. ↑ Moore, Roger. (15 жовтня 2008). Movie review: Max Payne – 2 out of 5 stars. Orlando Sentinel. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
  98. ↑ Brunson, Matt. (21 жовтня 2008). New releases: W., Max Payne. Connect Savannah. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
  99. ↑ Estvold, Travis. (28 січня 2009). Max Payne. Boise Weekly. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
  100. ↑ Gordinier, Jeff. (September 2009). Mila Kunis. Details Magazine. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 18 лютого 2010.
  101. ↑ Nasson, Tim. (13 серпня 2009). Extract: Behind the Scenes. wildaboutmovies.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 18 липня 2010.
  102. ↑ Roeper, Richard. The Book of Eli. richardroeper.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 16 лютого 2010.
  103. ↑ Hammond, Pete. (14 січня 2010). The Book of Eli. Boxoffice. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
  104. ↑ Hornaday, Ann (3 грудня 2010). Black Swan. The Washington Post. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 15 грудня 2010.
  105. ↑ Berardinelli, James. (1 грудня 2010). Black Swan. Reelviews. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 15 грудня 2010.
  106. ↑ LaSalle, Mick (3 грудня 2010). 'Black Swan' review: She's dancing on the edge. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 15 грудня 2010.
  107. ↑ Honeycutt, Kirk (1 вересня 2010). Black Swan: Film Review. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 2 вересня 2010.
  108. ↑ Dargis, Manohla (21 липня 2011). It's Just Sex. We're Just Friends. You Know the Rules. Etc., Etc. The New York Times. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 24 липня 2011.
  109. ↑ McWeeny, Drew (26 червня 2012). Review: Seth MacFarlane's 'Ted' has a foul mouth but a sweet heart. HitFix. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 30 червня 2012.
  110. ↑ Mila Kunis. GQ. 16 листопада 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
  111. ↑ The 100 Hottest Women of All-Time. Men's Health. 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 3 січня 2012.
  112. ↑ It's manliness unplugged at Spike TV's Guys Choice awards. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.
  113. ↑ Spike TV Announces 2011 "Guys Choice" Winners. Spike TV. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 5 червня 2011.
  114. ↑ The 2012 Hot 100 List. FHMonline.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 11 травня 2012.
  115. ↑ The 2009 Hot 100 List. Maxim. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 27 лютого 2010.
  116. ↑ The 2012 Hot 100 List. Maxim. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  117. ↑ Top 99 Women 2011 edition. Askmen.com. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
  118. ↑ Top 99 Women 2012 edition. Askmen.com. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
  119. ↑ а б McCammon, Ross. (6 жовтня 2012). Mila Kunis Is the Sexiet Woman Alive 2012. Esquire. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
  120. ↑ Мілу Куніс назвали найсексуальнішою жінкою // Gazeta.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2012.
  121. ↑ Friedman, Roger (20 серпня 2002). Macaulay Culkin's Happy 'Ending'. Fox News. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 21 лютого 2010.
  122. ↑ Barna, Ben. (1 грудня 2009). Mila Kunis: On the Brink of Movie Stardom page 3. BlackBook. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 18 лютого 2010.
  123. ↑ Derschowitz, Jessica (3 січня 2011). Mila Kunis and Macaulay Culkin Split. CBS News. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 3 січня 2011.
  124. ↑ Russel, Mike. (8 серпня 2012). Macaulay Culkin Attends Natalie Portman’s Wedding Following Heroin Rumors (PHOTO). eCanadaNow.ru. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  125. ↑ Nessif, Bruna. (8 серпня 2012). Macaulay Culkin Emerges After Drug-Addiction Rumors. ek.online.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  126. ↑ Netter, Sarah (3 вересня 2009). Michael Jackson Burial: Private Finale for King of Pop. ABC News. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 12 квітня 2010.
  127. ↑ Perry, Tony (19 листопада 2011). Mila Kunis attends Marine Corps birthday ball with sergeant. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 20 листопада 2011.
  128. ↑ Schramm, Mike. (13 квітня 2008). Mila Kunis loves World of Warcraft. Joystiq.com. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 21 серпня 2012.
  129. ↑ Marks, Lisa (10 квітня 2010). Mila is living the dream. The Daily Telegraph (Australia). Sydney. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 10 квітня 2010.
  130. ↑ Interview: Mila Kunis. Stylist. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.
  131. ↑ Mila Kunis reveals struggle with chronic eye illness. Celebrity Heathfitness.com. 10 січня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2011.
  132. ↑ Mila Kunis Has Heterochromia: Two Eye Colors. Internation Business Times. 13 липня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 8 лютого 2012.
  133. ↑ Вхід • Instagram. www.instagram.com. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  134. ↑ Suliman, Adela (5 березня 2022). Ukraine-born Mila Kunis and husband Ashton Kutcher pledge to match $3 million in aid donations. The Washington Post (English) . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  135. ↑ Overhultz, Lauryn (7 березня 2022). Mila Kunis and Ashton Kutcher give update on Ukraine fundraiser. Fox News (амер.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  136. ↑ "Сьогодні я як ніколи пишаюся тим, що я українка": Міла Куніс із чоловіком Ештоном Кутчером опублікували звернення. ТСН.ua (укр.). 4 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  137. ↑ Ross, Rollo (4 березня 2022). Mila Kunis, Ashton Kutcher fundraiser for Ukraine refugees tops $6.8 mln. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  138. ↑ Mila Kunis Says She’s “Never Been More Proud” to Be Ukrainian Amid Invasion. E! Online. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  139. ↑ Міла Куніс потрапила у скандал, назвавши борщ «російським супом». Elle – модний жіночий журнал. 30 листопада 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
  140. ↑ Awards for Mila Kunis. IMDb.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 8 серпня 2012.
  141. ↑ DFW Film Crix, Very Social at Year's End. Dallas Observer. Kevin Thornburg. 17 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.
  142. ↑ а б Разом з Венсаном Касселем, Барбарою Херші, Наталі Портман і Вайноною Райдер.
  143. ↑ Sofia Coppola's 'Somewhere' Wins Golden Lion. newsinfilm.com. 11 вересня 2010. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 12 вересня 2010.
  144. ↑ THE 16th Critics' Choice Movie Awards Nominees. Broadcast Film Critics Association. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.
  145. ↑ 2012 People's Choice Awards. Peopleschoice.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
  146. ↑ а б The Nominations Are in for the 2013 People's Choice Awards. reelz.com. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
  147. ↑ а б в Votta, Rae (29 червня 2011). Teen Choice Awards 2011 Nominees Announced: Harry Potter vs Twilight. The Huffington Post. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 8 жовтня 2011.
  148. ↑ Nominations & Winners. Hollywood Foreign Press Association. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.
  149. ↑ Best Kiss. MTV. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.
  150. ↑ Разом з Тофером Грейсом, Лаурою Препон, Вілмером Вальдеррамою, Денні Мастерсоном і Ештоном Кутчером.
  151. ↑ Knegt, Peter. (17 грудня 2010). «Social Network» Express Hits Las Vegas, Dallas Critics. indieWIRE. Snagfilms. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.
  152. ↑ Knegt, Peter. (3 січня 2011). «Social Network» Leads Online Critics’ Awards. indieWIRE. SnagFilms. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.
  153. ↑ а б 2011 SAG Awards winners & nominees list. Los Angeles Times. Tribune Company. 16 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]


Американські актори Це незавершена стаття про акторку США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міла_Куніс&oldid=44190021