Куяльник (селище)

	Куяльник
Загальна інформація
	46°31′28″ пн. ш. 30°41′05″ сх. д. / 46.524583333333° пн. ш. 30.684722222222° сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Одеса
Карта

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Куяльник (значення).

Куяльник — історичне поселення, яке існувало біля підніжжя і на схилах Шкодової гори в межах сучасного міста Одеса, в районі Хаджибейської дороги.

Селище було засновано запорожцями після зруйнування Запорізької Січі, коли велика частина козаків перейшла в турецькі володіння. Вони оселилися в передмісті Хаджибея, в районі Куяльницько-Хажибейського пересипу. Оскільки сам пересип, вузький і завдовжки 8 км, тоді постійно затоплювався, то оселялися вони на схилах гір Шкодової та Довга могила. На схилах Шкодової гори виникло поселення Куяльник — Куяльницькі хутори: Великий, Середній і Малий Куяльник, — де у 1809 р. засновано Вознесенську церкву. Сама церква не збереглася, але існують метричні книги Вознесенської церкви, які велися від 1809 до 1822 року.

Станом на 1967 рік с. Куяльник^[1] (та с. Крива Балка^[2] і с. Ленінський) включено в смугу м. Одеса.^[3]^[4]

На даний час від селища збереглося лише Куяльницьке кладовище, яке виникло приблизно у 1775 році, із похованнями, датованими від 1791 року, тобто за три роки до розбудови Одеси.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Джерела

Козацьке кладовище [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Ю. Слюсар, Історичні цвинтарі Шкодової гори [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
От Лузановки до Люстдорфа: откуда появились названия исторических районов Одессы? [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Сапожников И.В. Намогильные памятники населения степей нижнего Приднестровья (конец XVIII — первая половина XIX вв.). — Одесса: Изд-во «Черноморье», 1997. — 134 с.
https://www.kraeved.od.ua/book/p/putevoditel/img/1911_predmestia.jpg

Примітки

↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 368.
↑ Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417.
↑ Карта РККА L-36 (А), 1941

Це незавершена стаття про Одесу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 368.

[2] Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)

[3] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417.

[4] Карта РККА L-36 (А), 1941

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Райони Одеси
Адміністративні райони	Київський • Пересипський • Приморський • Хаджибейський
Колишні міські райони	Жовтневий • Іллічівський • Ленінський • Центральний
Історичні райони	Аркадія • Ближні Млини • Бугаївка • Великий Фонтан • Хутір Вишинського • Дальні Млини • Дача Дашкевича • Дерибасівка • Дмитріївка • Дача Ковалевського • Крива Балка • Курсакі • Куяльник • Лиманчик • Люстдорф • Малий Фонтан • Молдаванка • Пересип • Сахалінчик • Сахарне с-ще • Середній Фонтан • Слобідка Балтівка • Слобідка Воронцівка • Матроська Слобідка • Солдатська слобідка • Слобідка (Романівка) • Центр • Чубаївка
Житлові масиви	с-ще Котовського • Південний • с-ще Таїрова • Черемушки
Окремі мікрорайони	1-а Застава • 2-а Застава • Верстатобудівельник • Вузівський • Преображенське (Ленселище) • Лузанівка • Суднобудівельник^[ru] • Шкільний • Шкодова гора • Жевахова гора (Жевахова слобідка)