Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей
Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей | |
---|---|
48°30′36″ пн. ш. 32°16′08″ сх. д. / 48.509885032935° пн. ш. 32.268905113373° сх. д. | |
Тип | музей |
Склад | Державний заповідник-музей Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) „Хутір Надія“ і Меморіальний музей М. Л. Кропивницького |
Країна | Україна |
Розташування | Кропивницький, вул. Дворцова, 40 |
Адреса | вулиця Архітектора Паученка, 40 |
Засновано | 1883 рік |
Фонд | бл. 80 тис. одиниць |
Директор | Шевченко Борис Леонідович |
Сайт | kokm.kr.ua |
Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей у Вікісховищі |
Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей у місті Кропивницький, найбільше зібрання матеріалів й документів з історії, етнографії та культури Кіровоградської області.
Від 1929 року музей розташований у пам'ятці архітектури кінця XIX — початку XX століть (Будинок Барського), що є яскравим взірцем стилю «ранній модерн»[1].
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Музей був створений на основі колекції Історико-географічного музею Єлизаветградського земського реального училища (почав свою діяльність 1883 року). Його заснував та очолював етнограф і археолог В. Ястребов. Після смерті останнього в грудні 1898 року заклад практично припинив своє існування.
Подальша доля музею пов'язана з діяльністю Павла Рябкова. За його ініціативи відновленням музею від 1913 року займалося Товариство розповсюдження писемності та ремесел, якому передали матеріали реального училища. Але реалізації цих планів завадила Перша світова війна.
Відновлювати музей почали у 1920-ті роки при Комітеті агітаційної пропаганди. 1922 року на основі наявних колекцій було відкрито два музеї — історико-археологічний й природничо-історичний. Останній дав початок новому закладові, що 1929 року став Округовим історико-археологічним, а вже 1939 року — Кіровоградським обласним краєзнавчим музеєм.
У період гітлерівської окупації міста в роки Другої світової війни музей втратив понад 10 тис. одиниць зберігання.
Після визволення міста і відновлення діяльності музею його фонди істотно поповнилися новими колекціями.
А вже в роки незалежності України — у 1994 році музей успадкував колекцію збирача предметів старовини і мистецтва О лександра Ільїна, яка містить чимало раритетних і цінних пам'яток.
На початку травня 2024 р., в межах кампанії деколонізації, що була спричинена російським військовим вторгненням в Україну, Кропивницький обласний краєзнавчий музей було перейменовано у Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей[2].
На початок XXI століття у фондах музею налічувалося близько 80 тисяч пам'яток з історії, археології, етнографії та природи краю від найдавніших часів до сучасності. Серед них найбільша в Україні колекція скіфських кам'яних баб, яка складається з шести екземплярів.
У складі музею діють філії — заповідник-музей І.Тобілевича (Карпенка-Карого) «Хутір Надія», «Історико-архітектурний заповіник родини Раєвських» . Відділи — Меморіальний музей М. Л. Кропивницького, Музей історії українського хореографічного мистецтва.
-
Експонати відділу історії
-
Експонати відділу природи
-
Скіфськи "баби"
- ↑ Про Кіровоградський краєзнавчий музей[недоступне посилання з червня 2019] на вебсайт музею [Архівовано 9 січня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Центральноукраїнський, а не Кіровоградський: у Кропивницькому перейменували музей
- Сайт музею, стара версія сайту
- Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей у соцмережі «Facebook»
- Youtube-канал музею
- Е. М. Піскова. Стаття про музей у Енциклопедії історії України [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 332. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Н. В. Сліпченко. Стаття про музей в Енциклопедії сучасної України
- Про музей на сайті Департаменту культури, туризму та культурної спадщини
- Кіровоградський краєзнавчий музей. Путівник. Дніпропетровськ, 1969
- Кузик Б., Білошапка В. Кіровоградщина: історія і сучасність центру України, т. 1. Дніпропетровськ, 2005
- Пархомчук В. Р. Історико-географічний музей наочних посібників в Єлизаветграді. // В кн.: Музеї України XIX — початку ХХ століть. К., 2005