Перейти до вмісту

Фізико-технічний інститут імені А. Ф. Йоффе РАН

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ЛФТІ)
Фізико-технічний інститут імені А. Ф. Йоффе РАН
Файл:Ioffe Institute logo.jpg
Герб ФТІ імені А. Ф. Йоффе
Герб ФТІ імені А. Ф. Йоффе
Герб ФТІ імені А. Ф. Йоффе
Основні дані
Засновано 29 вересня 1918
Абревіатура ФТИ им. А. Ф. Иоффе
Засновник Йоффе Абрам Федорович[1]
Приналежність Російська академія наук
Сфера Фізика і технології
Контакт
Ключові особи директор Іванов Сергій Вікторович
Країна  Росія
Штаб-квартира Санкт-Петербург
Адреса 194021, Санкт-Петербург, вул. Політехнічна, 26
Тип науково-дослідний інститут
Материнська
організація		 Physical Sciences Divisiond, Російська академія наук, Академія наук СРСР і Міністерство науки та вищої освіти РФd[2]
Вебсторінка www.ioffe.ru
Мапа
Мапа
CMNS: Фізико-технічний інститут імені А. Ф. Йоффе РАН у Вікісховищі

Фізико-технічний інститут імені А. Ф. Йоффе РАН (рос. Физико-технический институт имени А. Ф. Иоффе РАН) — одна із провідних науково-дослідних установ Росії в галузі фізики і технологій.

Історія

[ред. | ред. код]

Фізико-технічний інститут веде свою історію від однойменного відділу Державного рентгенологічного і радіологічного інституту (ДРРІ, рос. ГРРІ), створеного у вересні 1918 року за ініціативою професорів А. Ф. Іоффе і М. І. Неменова. Абрам Федорович Йоффе був обраний першим директором ДРРІ і одночасно очолив фізико-технічний відділ. У 1921 році відділ виділився в самостійний інститут. Аж до 1950 року директором цього інституту залишався А. Ф. Йоффе.

У травні 1939 року інститут під назвою Ленінградський фізико-технічний інститут (ЛФТІ) увійшов до складу Академії наук СРСР. У 1960 році ім'я першого керівника інституту з'являється в його назві.

У 2022 році інститут був включений до санкційних списків США та Канади через вторгнення Росії до України[3][4].

Співробітники

[ред. | ред. код]
Див. також:

У ФТІ ім. Йоффе починали свою наукову кар'єру майбутні Нобелівські лауреати М. М. Семенов, Л. Д. Ландау, П. Л. Капіца, працювали всесвітньо відомі вчені: А. П. Александров, Є. Ф. Гросс, Я. Б. Зельдович, І. В. Курчатов, І. Є. Тамм (також майбутній лауреат Нобелівської премії), Я. І. Френкель та багато інших.

На посаді першого заступника директора інституту за радянських часів працював російський підприємець, доларовий мільярдер, основний акціонер і колишній голова ради директорів банку «Росія», людина наближена до президента Росії Володимира Путіна ще з часів кооператива «Озеро», де вони були співзасновниками, Юрій Ковальчук[5].

Дослідження

[ред. | ред. код]

Дослідження вчених фізтеху охоплюють практично все поле сучасної фізики. Світове визнання принесли інституту роботи в галузі фізики твердого тіла, напівпровідників, квантової електроніки, астрофізики, фізики плазми, фізичної газодинаміки. Добре відомі фахівцям роботи співробітників інституту з фізики міжпланетного простору і космології, керованого термоядерного синтезу, руху тіл в атмосферах Землі та інших планет.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Понад сто співробітників інституту відзначені вищими радянськими та російськими науковими нагородами, серед яких Ленінські і Державні премії СРСР, Державні премії РФ, премії уряду СРСР і РФ, іменні медалі та премії Академії наук СРСР і РАН.

Роботи, виконані в інституті, двічі нагорождувалися Нобелівською премією.

У 1956 р. Нобелівська премія з хімії була присуджена академіку М. М. Семенову (спільно із С. Н. Хіншелвудом) «за відкриття і дослідження ланцюгових хімічних реакцій». Відзначені премією роботи були виконані у ФТІ і опубліковані в 1927 році, коли М. М. Семенов був співробітником інституту.

Головний корпус ФТІ ім. А. Ф. Йоффе

У 2000 р. Нобелівська премія з фізики була присуджена директору ФТІ академіку Ж. І. Алфьорову (спільно з Г. Кремером і Д. Кілбі) за роботи із створення та розвитку напівпровідникових гетероструктур, «що заклали фундамент сучасної інформаційної техніки».

Видання інституту

[ред. | ред. код]

ФТІ ім. А. Ф. Йоффе є одним із засновників наведених нижче журналів, які виходять російською та англійськими мовами:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гельтман Д. В. История неполучения заслуженной учёной степени: Документы о попытке присуждения Н.В. Тимофееву-Ресовскому учёной степени доктора биологических наук без защиты диссертации в 1957 г., The Story of Non-awarding of the Deserved Degree: Documents on the Attempt to Award a Doctor of Science Degree in Biology without Defense of a Thesis to N.V. Timofeyeff-Resovskii in 1957 // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 3. — С. 89–108. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11968
  2. ↑ Russia-related Designations; Issuance of Russia-related General License and Frequently Asked Questions; Zimbabwe-related Designation, Removals and Update; Libya-related Designation Update. U.S. Department of the Treasury (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2022. Процитовано 18 травня 2024. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)
  3. ↑ Regulations Amending the Special Economic Measures (Росія) -date=2023-05-30. Архів оригіналу за 25 травня 2023. Процитовано 28 травня 2024.
  4. ↑ Наталія Сокирчук (09.12.2022). Головний ідеолог війни. Чим олігарх Ковальчук заразив Путіна під час пандемії. Главком. Процитовано 31.12.2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фізико-технічний_інститут_імені_А._Ф._Йоффе_РАН&oldid=42660551