Перейти до вмісту

Лавріненко Іван Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лавріненко Іван)
Лавріненко Іван Йосипович
Народився23 липня 1945(1945-07-23) (79 років)
Смілянський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьхудожник
Alma materЛьвівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша
ВчителіЛучинський Остап Петрович
ЧленствоНаціональна спілка художників України

Лавріненко Іван Йосипович (нар. 23 липня 1945(19450723), с. Пастирське, Смілянський район, Черкаська область) — український художник декоративно-прикладного мистецтва, поет. Член Національної спілки художників України (1995).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. Івана Труша (1972). Педагоги з фаху: Т. ДраганО. Лучинський, С. Мельничук, Б. Стельмах.

У Черкасах з 1972 року. Працював: гравером, художником-конструктором на Черкаській фабриці сувенірно-подарункових виробів; з 1974 — художником-графіком у Черкаському державному науково-дослідному інститіті техніко-економічної інформації в хімі́чній промисловості (НДІТЕХІМ), художником в художньому фонді в Черкасах. З 1998 — на творчій роботі.

З 1974 року учасник обласних, всеукраїнських мистецьких виставок. Персональні — у Черкасах (2011), Ювілейна виставка (2015). Створює позначені народним гумором декоративні композиції у кращих традиціях народних майстрів. Використовує метал, дерево, кераміку. Деякі роботи зберігаються у Черкаському краєзнавчому і художньому музеях, Шевченківському національному музеї-заповіднику (м. Канів Черкаська область).

Автор пам'ятників Б. Хмельницькому в Ірклієві та воїнам-афганцям у Черкасах, пам'ятного знаку чорнобильцям та багатьох меморіальних знаків, зокрема, знаку на могилі Народного художника України Данила Нарбута. Твори художника можна побачити в парках Черкас (дитячому, ювілейному), а також в багатьох громадських закладах міста та області. Брав участь у конкурсних проектах зі спорудження пам'ятника Василю Симоненку (ІІІ місце), з виготовлення пам'ятного знаку на могилі Народної артистки України Ольги Павловської.

Член літературного клубу «Оратанія» та літературного гурту «Гідрокортизон», брав участь у їхніх виданнях, автор 3 книг «Протяги», «Меандри», «Вирази»[1].

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Скоморохи» (1985),
  • «Натюрморт» (1986),
  • «Добрий день, мамо!»(1989),
  • «Недоорана нива» (1989),
  • «Пісня тракториста» (1989),
  • «Скіф»(1990),
  • «Атака» (1990),
  • «Марія» (1995);
  • пам'ятні знаки — воїнам-афганцям (1986),
  • панно «Комета» (2005)
  • Б. Хмельницькому (2011);
  • пам'ятник Жертвам Чорнобиля.

Літературні твори

[ред. | ред. код]
  • Збірка поезій «Протяги» (1993)
  • «Меандрм» (прозові твори) (2006)
  • «Вирази» (2010)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У Черкасах відкрилась ювілейна виставка творів Івана Лавріненка / Музейний простір. Музеї України та світу. www.prostir.museum. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]