Лагін Лазар Йосипович
Лазар Лагін | |||||
---|---|---|---|---|---|
Лазарь Лагин | |||||
![]() | |||||
Ім'я при народженні | Лазар Йосипович Гінзбург | ||||
Псевдонім | Лагін | ||||
Народився | 21 листопада (4 грудня) 1903 Вітебськ, Російська імперія | ||||
Помер | 16 червня 1979 (75 років) Москва, СРСР | ||||
Поховання | Кунцевське кладовище | ||||
Громадянство | ![]() | ||||
Національність | єврей | ||||
Діяльність | прозаїк | ||||
Мова творів | російська, їдиш | ||||
Напрямок | сатира, наукова фантастика, соціалістичний реалізм, дитяча література | ||||
Жанр | роман, повість, памфлет | ||||
Magnum opus | Старий Хоттабич ![]() | ||||
Членство | СП СРСР ![]() | ||||
Партія | КПРС | ||||
Учасник | німецько-радянська війна ![]() | ||||
Нагороди | Орден Вітчизняної війни II ступеню
| ||||
Сайт: lib.ru/LAGIN ![]() | |||||
| |||||
![]() ![]() | |||||
Лазар Йосипович Лагін (справжнє прізвище — Гінзбург; 21 листопада [4 грудня] 1903, Вітебськ, Російська імперія — 16 червня 1979, Москва, СРСР) — радянський письменник, журналіст та поет. Автор повісті-казки «Старий Хотабич».
Народився у Вітебську в бідній єврейській родині. Батько Йозеп Файвелевич Гінзбург працював плотогоном і через рік після народження сина, зібравши грошей, перебрався разом із родиною до Мінська, де відкрив лавку для торгівлі залізними виробами.
У 1919 році, після закінчення середньої школи в Мінську, Лазар йде добровольцем на Громадянську війну. У 1920 році він вступає у ВКП(б), а також займається організацією комсомолу на території Білорусі. У 1922 році починає виступати на сторінках газет.
Після закінчення навчання в Інституті народного господарства ім. К. Маркса починає служити червоноармійцем Сімферопольської полкової школи. З 1934 року Лазар стає заступником головного редактора журналу «Крокодил» — М. Ю. Кольцова. У 1936 році стає членом Спілки письменників СРСР. У 1938 році під авторством Лагіна в журналі «Піонер» публікується казка «Старий Хотабич».
З початком Німецько-радянської війни Лазар працює в газеті «Червоний чорноморець» Чорноморського флоту, а також бере участь в обороні Одеси, Севастополя та Керчі.
Після війни Лазар пише на їдиш книгу «Мої друзі чорноморці» (1947), присвячену євреям-героям флоту, а також «Патент АВ» (1947) і роман «Острів розчарування» (1951), за який він у 1953 році отримав Сталінську премію. У 1956 році Лагін працює над сценарієм до фільму Геннадія Казанського «Старий Хотабич».
Помер Лазар Лагін 16 червня 1979 року у Москві. Похований на Кунцевському кладовищі.
- Народились 4 грудня
- Народились 1903
- Померли 16 червня
- Померли 1979
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Члени Спілки письменників СРСР
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За оборону Одеси»
- Нагороджені медаллю «За оборону Севастополя»
- Уродженці Вітебська
- Померли в Москві
- Білоруські євреї
- Члени КПРС
- Радянські письменники
- Радянські дитячі письменники
- Літератори, відомі під псевдонімами
- Письменники-фантасти СРСР
- Казкарі СРСР
- Російськомовні письменники XX століття
- Письменники мовою їдиш