Окрент Лев Лазаревич
| Окрент Лев Лазаревич | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 15 березня 1922 Батумі, Грузинська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка | |||
| Помер | 2005 Німеччина | |||
| Поховання | Раштат | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| IMDb | nm0645712 | |||
|
| ||||
Лев Лазаревич Окрент (15 березня 1922 — 2005, Німеччина) — український та радянський балетмейстер і кіноактор[1][2].
Працював у Києві. У 2000 переїхав до Німеччини.
Похований у Раштатті на міському цвинтарі.[4]
Перша дружина — Ада Мінічна Кравцова (1921, Вище — 1966), її батько — Міна Васильович Кравцов, начальник Лисичанського районного управління Донбасводтреста. Від неї дочка — Тетяна Львівна Духовна.
Друга дружина — Надія Окрент (ур. Шундровська). Син Михайло.
- «Третій удар» (1948, асистент режисера у співавт.)
Акторські кінороботи:
- 1959 — «Літа молодії»
- 1962 — «Їхали ми, їхали...»
- 1971 — «Бумбараш» — Ліон, перукар атаманші Тульчинської
- 1972 — «Схованка біля Червоних каменів» — Анвар
- 1976 — «Припустимо — ти капітан...» — бігун з собакою
- 1976 — «Хвилі Чорного моря» — сусід, член міської ради
- 1978 — «Будьте готові, Ваша високосте!» — посол східної країни
- 1988 — «Галявина казок» — чемпіон вулиці по доміно
- 1990 — «Дамський кравець» — епізод
- 1992 — «Серця трьох»
- 1992 — «Таємниця вілли»
- 1993 — «Пастка» — Голосовкер, лікар
- 1995 — «Обережно! Червона ртуть!» — Лев Борисович Сац
- 1999 — «День народження Буржуя»
- 2000 — «Всім привіт»
- ↑ Искусство Кино Iskusstvo Kino 1963.
- ↑ Искусство Кино 1959 Pt. 1.
- ↑ Окрент Лев Лазаревич :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Окрент Лев Лазаревич. Вікіпедія (укр.). 11 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- Лев Окрент [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |