Леляки (Прилуцький район)
село Леляки | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Тер. громада | Варвинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA74080010160033930 ![]() |
Основні дані | |
Населення | 437 |
Площа | 1,549 км² |
Густота населення | 282,12 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17603 |
Телефонний код | +380 4636 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°33′10″ пн. ш. 32°43′24″ сх. д. / 50.55278° пн. ш. 32.72333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
109 м |
Водойми | Удай |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17600, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Варва, вул. Шевченка, буд. 38 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Леляки́ — село в Україні, Чернігівської області, Прилуцький району. Входить до складу Варвинської селищної громади. Розташоване вздовж річки Удай. Відстань до центру громади 7 км.
Згадується як село Варвинської сотні у виданій 1900 року в Києві «Малороссійскія переписныя книги 1666 года»[1].
Селище було приписане до церкви Різдва Богородиці[2][3] у Варві.
Є на мапі 1812 року[4].
У 1862 році у володарському та казеному селі Леляки́ була церква та 113 дворів де жило 879 особи (432 чоловічої та 447 жіночої статі)[5].
У 1911 році у селі Леляки́ була Михайлівська церква, церковно-прихідська школа та жило 1223 особи (604 чоловічої та 619 жіночої статі)[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 531 особа, з яких 213 чоловіків та 318 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 433 особи[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,40 % |
російська | 1,60 % |
Поблизу села розвідане та експлуатується Леляківське нафтогазоконденсатне родовище.
- ↑ Малороссійскія переписныя книги 1666 года. С послѣсловіемъ Ал. Лазаревскаго.— Киевъ. типографія Императорскаго Университ. Св. Владиміра Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1900.— 109 с.(Печатано по постановленію Совѣта Общества Нестора-лѣтописца)
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 92, 519 та 562 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (рос.). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 310 з 562.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Погода в селі [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |