Міщенко Леоніла Іванівна
Міщенко Леоніла Іванівна | |
---|---|
Народилася | 14 грудня 1922 Славута, Ізяславський повіт, Волинська губернія, Українська СРР |
Померла | 26 липня 2004 (81 рік) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна | СРСР→ Україна |
Діяльність | літературознавиця |
Alma mater | філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка |
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Відомі учні | Корнійчук Валерій Семенович |
У шлюбі з | Шпиця Володимир Григорович |
Леоніла Іванівна Міщенко (14 грудня 1922, Славута, Хмельницька область — 26 липня 2004, Львів) — українська літературознавиця, дослідниця Лесі Українки, партизанка-розвідниця під час німецько-радянської війни. Докторка філологічних наук (1975), із 1977 року — професорка, упродовж 1986—1991 — завідувачка кафедри української літератури Львівського державного університету імені Івана Франка, Заслужена професорка Львівського університету (2002)[2].
У 1940 році закінчила Славутську школу № 1. Під час німецько-радянської війни разом зі своєю вчителькою німецької мови Лідією Костянтинівною Ляпідус брала участь у партизанському русі, була розвідницею в партизанському загоні під командуванням І. О. Музальова, який діяв на півночі нинішньої Хмельницької області.
Закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1951). З того часу і до останніх днів працювала у цьому вишу — на посадах від лаборантки до професорки кафедри української літератури імені М. Возняка. 1959 року захистила кандидатську дисертацію «Леся Українка в літературному процесі своєї доби» (офіційні опоненти Максим Рильський, Марія Деркач). Досліджувала творчість Лесі Українки.[3]
Одружена з Володимиром Шпицею[4].
Померла у Львові, похована на Личаківському цвинтарі, поле № 86.[5]
- Леся Українка в літературному житті. — К., 1964. — 164 с.
- Політична поезія Лесі Українки: соціальний генезис і естетична природа. — К., 1972. — 203 с.
- Леся Українка: Посібник для вчителів. — К., 1986. — 303 с.
- Леся Українка. Хвилі моєї туги [інтимна лірика]; упоряд., вступна стаття і прим. Л. І. Міщенко. — Львів: Каменяр, 1991. — 118 с.
- Дивоцвіт: джерела і поетика «Лісової пісні» Лесі Українки (у співавт. з І. Денисюком). — Львів: вид-во Львівського університету, 1963. — 93 с.
- Сорок українських поетес: антологія.. — Львів: видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. — 436 с.
- Листи Галі Мазуренко до Леоніли Міщенко // Дзвін. — 2004 . — № 2. — С. 142.
- ↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 461. — ISBN 978-966-8955-00-6
- ↑ Заслужені професори Університету. lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
- ↑ Ольга Читайло (30 квітня 2013). Валерій Корнійчук: «Українці могли б повчитися патріотизму у жителів Гвінеї». wz.lviv.ua. Високий замок. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
- ↑ Сергій Коваленко (17 липня 2013). Ректор у вишиванці, який міг стати… «Штірліцем». wz.lviv.ua. Високий замок. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник. — Львів, 2006. — С. 463. — ISBN 966-8955-00-5.
- Мацько В. П. Професор Леоніла Міщенко: внесок у наукове лесезнавство // Духовні витоки Поділля: жінки в історії краю: матер. всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 1 березня 2012 р.). — Хмельницький: ПП Заколодний М. І., 2012. — С. 380-386.
- Мацько Віталій Дочка великого роду // Колесо (Хмельницький). — 18 березня 2004. — С. 7.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Жінки-науковці
- Народились 14 грудня
- Народились 1922
- Уродженці Славути
- Померли 26 липня
- Померли 2004
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Викладачі Львівського університету
- Доктори філологічних наук
- Радянські жінки у Другій світовій війні
- Українські літературознавці
- Заслужені професори Львівського університету
- Українські радянські партизани
- Дослідники творчості Лесі Українки