Нікітюк Леся Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Леся Никитюк)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікітюк Леся Іванівна
Lesia Nikituk
Ім'я при народженніЛеся Іванівна Нікітюк
Народилася19 жовтня 1987(1987-10-19) (37 років)
Хмельницький, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьжурналістка, телеведуча, акторка, ведуча, учасник КВК
Alma materХмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Знання мовросійська, українська і англійська
Роки активності2009 — тепер. час
IMDbID 8698283

Леся Іванівна Нікітюк (нар. 19 жовтня 1987(19871019), Хмельницький, Українська РСР) — українська телеведуча, журналістка, акторка, блогерка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася у Хмельницькому 19 жовтня 1987 року. Мама — Нікітюк Катерина Петрівна, батько — Нікітюк Іван Іванович, робітники «Укрелектроапарату». Після закінчення школи здобула вищу освіту в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Під час навчання дівчина була учасницею команди КВК «Торнадо Люкс». Постановка «Галю, я в маршрутці» зібрала понад 6 млн переглядів на YouTube[1].

У 2009 році Нікітюк разом з подругою Ольгою Панасенко у складі дуету «Малинки» виступала у гумористичній програмі «Бігуді шоу» на телеканалі ТЕТ. У 2011 році Нікітюк та Панасенко взяли участь в українському шоу «Розсміши коміка», де їм вдалося розсмішити гумористів на 10 тисяч гривень[2]. Вже наступного року дует вдруге взяв участь у шоу, де здобув головний приз 50 тисяч гривень. У 2013 році дует відвідав російську версію шоу та забрав звідти 250 тисяч рублів, того ж року вони втретє брали участь в українському шоу з результатом у 20 тисяч гривень.

2012—2017: початок кар'єри ведучої

[ред. | ред. код]

У 2012 році Нікітюк була ведучою програми про подорожі «Орел і решка», де її співведучим був Андрій Бєдняков. Вона знімалася у двох сезонах шоу — четвертому та п'ятому.

У 2013 році на телеканалі К1 стартувала авторська програма Нікітюк про шоу-бізнес — «Леся-Здєся», у якій вона з'являлася на світських вечірках, модних показах та розповідала про життя українського бомонду.[3].

8 лютого 2015 року почався показ ювілейного, 10-го сезону передачі «Орел і решка», в якому Нікітюк брала участь разом з іншими «колегами» по шоу. 17 серпня того ж року в ефір вийшла друга частина «ювілейного» сезону «Орла і решки», де вона знову була співведучою.

Того ж року Нікітюк разом з Андрієм Бєдняковим, Регіною Тодоренко і Жанною Бадоєвою знімалася у музичному відео Світлани Лободи «Пора домой».

У 2015 році Лесю було номіновано на телевізійну премію «Телетріумф», як ведучу розважальної програми.

10 грудня 2015 року вона вирушила в навколосвітню подорож разом з «Орел і решка», але після 24-го випуску в травні 2016 року вона покинула шоу на користь свого нового проєкту.

18 вересня 2016 року відбулася прем'єра проєкту «Навколо М» на телеканалі «Інтер», в якому Нікітюк шукала найкращих чоловіків з усього світу.

2018—дотепер: кар'єри на Новому каналі

[ред. | ред. код]

У лютому 2018 року стала новою ведучою розважальної телепрограми «Хто зверху?» на Новому каналі (у парі зі Сергієм Притулою), а вже у серпні ведучою відновленого інтелектуального шоу «Хто проти блондинок?» на тому ж телеканалі.[4][5] З 26 серпня Нікітюк брала участь у п'ятому сезоні «Танців з зірками» на 1+1, у парі з танцівником Максимом Єжовим. У фіналі 25 листопада вони посіли друге місце.[6]

З 4 листопада по 23 грудня 2019 року на Новому каналі в ефір виходило тревел-шоу «Le маршрутка» ведучою якого була Нікітюк. У шоу вона розповідає про життя та побут сучасних українців, а також відкриває нові місця України.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У грудні 2017 року повідомила, що виходить заміж за свого сусіда, але у 2019 році заявила про скасування весілля[7].

Війна Росії проти України

[ред. | ред. код]

Після повномасштабного нападу Росії на Україну Леся Нікітюк почала випускати на Youtube пародійні пісні («Сіла птаха»[8], «Пісня про крейсер „Москва“»[9], а також — разом зі Степаном Гігою — «Цей сон»[10]), які висміювали окупантів та швидко набули популярності в українському домені інтернету. У перші дні березня 2022-го вона облаштувала центр для переселенців[11] у Хмельницькому.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Дж.
2018 Монстри на канікулах 3 Еріка [12]

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Канал Нотатки
2007 Дівчина місяця Грає себе (ведуча) Контакт
2009 Бігуді шоу Грає себе (комік) ТЕТ Дует «Малинки» (з Ольгою Панасенко)
2011—2012 Розсміши коміка Грає себе (учасниця) Інтер Дует з Ольгою Панасенко
2012—2013 Орел і решка Грає себе (ведуча)
2013 Розсміши коміка (Росія) Грає себе (учасниця) 1+1 Дует з Ольгою Панасенко (російська адаптація шоу)
Леся-Здєся Грає себе (ведуча) К1
Розсміши коміка Грає себе (учасниця) 1+1 Дует з Ольгою Панасенко
2015 — 2017 Орел і решка Грає себе (ведуча) Інтер
2016 Навколо М Грає себе (ведуча)
2018 — дотепер Хто зверху? Грає себе (ведуча) Новий канал
2018 Танці з зірками Грає себе (учасниця) 1+1 У парі з Максимом Єжовим
2018 — дотепер Хто проти блондинок? Грає себе (ведуча) Новий канал
2019 Шалена зірка Грає себе (ведуча)
Le Маршрутка Грає себе (ведуча)
2020 Маскарад (телешоу) Грає Коня (учасниця) 1+1
2022 Леся
2023 єПитання Грає себе (ведуча) Новий канал

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Премія Номінація Робота Результат
2015 «Телетріумф» Ведучий/ведуча розважальної програми «Орел і решка» Номінація
2018 «Viva! Найкрасивіші» найкрасивіша жінка України Номінація
2018 «Людина року» Нова генерація року Номінація
2018 «Бал квітів» Ведуча року Перемога
2018 «Телетріумф» Ведучий/ведуча тематичної розважальної програма формату лайфстайл «Навколо М» (випуск Париж) Номінація
2018 «Cosmopolitan Awards» Ведуча року Перемога

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 2018 році долучилася до благодійного фотопроєкту «Щирі. Свята», присвяченого українському народному костюму та його популяризації. Проєкт було реалізовано зусиллями ТЦ «Домосфера», комунікаційної агенції Gres Todorchuk та Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара». Увесь прибуток, отриманий від продажу виданих календарів, було передано на реконструкцію музею[13]. Кожен місяць у календарі присвячено одному з традиційних українських свят, на яке вказують атрибути та елементи вбрання[14].

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • мати Катерина Петрівна Нікітюк
  • батько Іван Іванович Нікітюк
  • брат Сергій Іванович Нікітюк

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постановка «Галя я в маршрутці» на YouTube.
  2. Леся и Оля опять жгут! - Рассмеши комика - Интер (ru-UA) , процитовано 21 лютого 2023
  3. «Леся-ЗдЄся» на YouTube.
  4. Хто зверху-7: смотреть 1 выпуск онлайн (эфир от 22.02.2018). tv.ua (російською) . 22.02.2018. Архів оригіналу за 28.08.2018. Процитовано 28.08.2018.
  5. «Хто проти блондинок?» через вісім років повертається з новою ведучою. novy.tv. 23.07.2018. Архів оригіналу за 25.07.2018. Процитовано 28.08.2018.
  6. Танці з зірками-2018: подробиці суперфіналу проекту. obozrevatel.com. 25.10.2018. Архів оригіналу за 26.10.2018. Процитовано 05.10.2019.
  7. На що зіркова хмельничанка Леся Нікітюк не жалкує грошей Хмельницький. khmelnychanka.info (укр.). Процитовано 15 жовтня 2020.
  8. Сіла птаха | Леся Нікітюк. YouTube. Юрист Владислава Лев. 26 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. Lesya Nikityuk (Леся Нікітюк) - Песня про крейсер "Москва" (Pesnya pro kreyser "Moskva"). YouTube. I love animals. 17 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. Цей сон цей сон!!! Леся Нікітюк & Степан Гіга (укр.), процитовано 9 червня 2022
  11. Школа від мера і бойлер від Педана: як Леся Нікітюк облаштовувала центр для переселенців. Новий канал. 16 травня 2022.
  12. Леся Нікітюк вирушила підкорювати Канни. novy.tv. Новий канал. (7 травня 2018). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  13. Фотовиставка «Щирі. Свята». «Музей Івана Гончара». Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  14. Що українці на свята одягали: фотовиставка "Щирі. Свята". «BBC Україна». Процитовано 4 червня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]