Перейти до вмісту

Лисюк Дмитро Сергійович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Лисюк.
Дмитро Лисюк
Лисюк Дмитро Сергійович
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Званняполковник Редагувати інформацію у Вікіданих
Формування
 10 ОГШБр
 60 ОПБр
 128 ОГШБр
Командування
2022—т.ч.
 128 ОГШБр, командир
Війни / битви

Російсько-українська війна:

Нагороди
орден Богдана Хмельницького III ступеня

Дмитро Сергійович Лисюк — український військовик, полковник, командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Став відомим після того, як він вивів бійців на шикування, на яке був здійснений ракетний удар, внаслідок чого загинуло 19 військовослужбовців[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Його підрозділ визволяв Попасну 2014-го. Брав участь у боях за Дебальцеве. У 2016 році Лисюк отримав пропозицію очолити 8-й батальйон 10-ї гірсько-штурмової бригади [2][3].

Має судимість за контрабанду сигарет з окупованої території Луганської області, однак уникнув арешту і був відпущений на поруки [4][3].

З початком повномасштабного вторгнення був призначений у 60-й бригаді заступником командира [2]. Перший бій прийняв 9 березня під с. Кухарі на Київщині й далі з бійцями просувався та дійшов до с. Іванкова [2].

Воював на Бахмутському напрямку. В кінці 2022 року йому запропонували очолити 128-му бригаду (офіційно став командиром бригади 15 грудня 2022 року, замінивши Героя України, полковника Дениса Чаюка) [2].

Брав участь в контрнаступі на півдні Запорізької області.

3 листопада 2023 року Лисюк віддав наказ вишикуватися військовим для нагородження до Дня артилериста. Захисники чекали на нього до пів години, коли по них прилетіла ворожа ракета. Сам Лисюк прибув на нагородження за 2 хвилин після удару[4].

Був відсторонений від виконання своїх обов'язків на час слідства[5][6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

У серпні 2017 року указом Президента України Дмитро Лисюк був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[7][8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ганна Попп, Олександр Курта (6 листопада 2023). Закарпатська 128 бригада підтвердила загибель 19 військових через ракетний удар РФ. Суспільне.
  2. ↑ а б в г Що відомо про командира 128-ї бригади Дмитра Лисюка. Еспресо TV. 6 листопада 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 8 лютого 2025.
  3. ↑ а б Кліщук, Людмила (26 вересня 2019). Комбата ЗСУ засудили за контрабанду цигарок в зоні ООС. Новинарня. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 8 лютого 2025.
  4. ↑ а б Ігор Бережанський (7 листопада 2023). Удар по воїнах 128-ї бригади на Запоріжжі: що відомо про командира Дмитра Лисюка. ТСН.
  5. ↑ Командира 128-ї бригади відсторонили на час слідства - Президент. www.ukrinform.ua. Процитовано 7 листопада 2023.
  6. ↑ Загибель бійців 128 ОГШБ: командира відсторонили на час розслідування – Генштаб ЗСУ. www.radiosvoboda.org. Процитовано 7 листопада 2023.
  7. ↑ Що відомо про командира 128-ї бригади Дмитра Лисюка. Еспресо. 6 листопада 2023.
  8. ↑ Указ Президента України №224/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 12 листопада 2023.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лисюк_Дмитро_Сергійович&oldid=44575116