Лусочниця звичайна
| Лусочниця звичайна, Цукрова лусочниця | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lepisma saccharina Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Звичайна лусочниця, цукрова лусочниця[джерело?] або звичайна лусківниця[джерело?] (Lepisma saccharina) — дрібна безкрила комаха із ряду щетинохвостих. Космополітичний вид, зустрічається по всій Україні[1]. Ця прудка комаха нерідко трапляється в житлі людини, переважно на кухні[1], а також на продовольчих складах. Вважають, що лусочниця є однією з найдавніших комах, що нині живуть — її предки мешкали на Землі більше 300 млн років тому у палеозойську еру.[2]
Довжина комахи становить 0,8–1,9 см.[3] Тіло пласке, поступово звужується до кінця, після третього линяння покрито дрібними сріблясто-сірими лусочками. Завдяки своїм лусочкам комаха отримала свою українську назву. Від хвоста відходять три нитки, дві з яких направлено у боки і одна назад. Від голови відходять довгі вусики, спрямовані вперед. За лусочницю іноді помилково приймають одну з губоногих багатоніжок — звичайну мухоловку (Scutigera coleoptrata), що відрізняється від лусочниці великою кількістю довгих ніг.
Лусочниці полюбляють вологі та темні місця — у природі їх можна зустріти в опалому листі, під корчами, каменями тощо. У приміщеннях вони також віддають перевагу аналогічним умовам — якщо у будинку сухо і світло, то лусочниці там не буде. Припускають, що лусочниці походять з тропіків — їх оптимальні умови проживання складають 21–26 °C і 75–97 % вологості.[2][4] Активні вночі, решту часу ховаються. У разі потрапляння на світло намагаються швидко сховатися. Пересуваються швидко, дорогою роблячи короткі зупинки.
Живиться продуктами рослинного походження, що містять у собі крохмаль або полісахариди; їхній раціон може включати цукор, борошно, клей, книжкові палітурки, папір, фотографії, тканини, що містять крохмаль. Зі складських приміщень можуть бути занесені до будинку через покупку туалетного паперу або картонок з паперовими серветками. Нешкідливі для людини та домашніх тварин і не є переносниками захворювань, але можуть псувати вологий папір.
Слід відрізняти від інших видів, зокрема, від термобії хатьної (Thermobia domestica), яка також поширена по всій Україні, часто мешкає в магазинах і хлібопекарнях, має темне забарвлення з жовтими плямами, сягає довжини 8–10 мм, та вусики якої майже вдвічі довші за тіло[1].
- ↑ а б в Бригадиренко В. В. Основи систематики комах. — Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2003. — С. 20. — ISBN 966-95899-7-5. Архівовано з джерела 5 березня 2016
- ↑ а б Entomology Department at the University of Arkansas Fayetteville «Silverfish [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]» Прочитано 2007-11-21
- ↑ George C. Mcgavin «DK Handbooks: Insects — Spiders And Other Terrestrial Arthropods» Dorling Kindersley 2000 ISBN 0-7894-5337-1
- ↑ The Bug Clinic «Silverfish/firebrat [Архівовано 2 листопада 2007 у Wayback Machine.]» Прочитано 2007-11-21
- Звички, місця проживання і загрози лусочниць [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |