Космонавт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Льотчик-космонавт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Космонавт Брюс МакКендлес використовує пілотований маневровий модуль ззовні космічного шатла «Челенджер» у 1984 році

Космонавт (від грец. κόσμος — Всесвіт та грец. ναυτης — мореплавець) або астронавт (від грец. αστρον — зоря та грец. ναυτης — мореплавець), також тайконавт[1] (від кит. 太空人 про китайських космонавтів) — спеціально підготована людина, що здійснює політ у космічному просторі.

В Україні та інших країнах колишнього СРСР для позначення власних підкорювачів космосу вживається термін космонавт. В радянській Україні на означення космонавтів також вживали термін зореплавець[2]. Термін астронавт вживають у США та деяких інших країнах. Починаючи з 1950-х до 2002 року космонавтів тренували державні військові чи цивільними космічні агентства. 2004 після суборбітального польоту приватного космічного апарата SpaceShipOne з'явилась нова категорія космонавтів: комерційні.

Визначення

[ред. | ред. код]

Критерії для визнання пілотованого космічного польоту різні. Спортивний кодекс Міжнародної федерації повітроплавання (FAI) визнає космічними польоти, що досягли висоти 100 кілометрів[3]. У Сполучених Штатах професійні, військові і комерційні космонавти, які подорожують на висоті більше 80 км[4], нагороджуються крилами космонавта[en].

Станом на 8 червня 2013 року 532 осіб з 36 країн досягли висоти 100 км або більше, з них 529 досягли низької навколоземної орбіти або вищих[5][6]. 24 особи подорожували за межі навколоземної орбіти на місячну або транс-місячну орбіту або до поверхні Місяця, троє з них двічі: Джим Ловелл, Джон Янг і Юджин Сернан[7] троє космонавтів, що не досягли низької навколоземної орбіти були пілотами космічного літака Джо Вокер, Майк Мелвілл, й Брайан Бінні.

Станом на 20 червня 2011 року, за визначенням США 538 осіб кваліфікувалися як ті, що досягли висоти вище 80 км. З восьми пілотів X-15, які перевищили висоту 80 км, тільки один досяг 100 кілометрів[8]. Космічні мандрівники витратили понад 41 790 людино-днів (114,5 людино-років) в космосі, зокрема понад 100 космонавто-днів виходів у відкритий космос.[8][9]. 2008 року чоловіком з найдовшим загальним часом у космосі був Сергій Крикальов — 803 доби 9 годин 39 хвилин, або 2,2 року, в космосі[10][11]. Пеггі Вітсон належить рекорд тривалості перебування жінки в космосі — 377 діб[12].

Історичні факти

[ред. | ред. код]

Міжнародний Космос

[ред. | ред. код]
Космонавти на борту Міжнародної космічної станції.
Держави, громадяни яких вперше побували у космосі.

До кінця 70-х років XX століття лише дві країни — СРСР і США — мали космонавтів. 1976 в Радянському Союзі було розпочато програму «Інтеркосмос», в рамках якої почала тренування перша група — 6 космонавтів з соціалістичних країн. 1978 до неї додалася друга група. Приблизно тоді ж Європейське космічне агентство відібрало 4 осіб, що почали тренування для виконання першого польоту в рамках програми «Спейслеб» на борту космічного корабля «Спейс Шаттл». 1980 Франція самостійно почала власний відбір космонавтів, 1982 — Німеччина, 1983 — Канада, 1985 — Японія, 1988 — Італія. Згодом космонавти різних країн стали учасниками міжнародних польотів кораблів «Спейс Шаттл» і «Союз». 1988 на основі національних загонів космонавтів ЄКА сформувало єдиний європейський загін космонавтів.

Ризик для здоров'я космічних подорожей

[ред. | ред. код]

Космонавти зазнають безліч ризиків для здоров'я, зокрема декомпресійної хвороби, баротравм, імунодефіцитів, втрати кісткової і м'язової тканини, втрати зору, ортостатичної нетерпимості, порушення сну, і променевого ураження[14][15][16][17][18][19][20][21][22]. Для вирішення цих питань Національний Інститут космічних та біомедичних досліджень (NSBRI) здійснив у космосі різноманітні масштабні медичні дослідження. Чільне місце серед них посідає розширена діагностика ультразвуком у мікрогравітації, в якому космонавти (зокрема колишні командири Міжнародній космічній станції Лерой Чао і Геннадій Падалка) виконували УЗД під керівництвом віддалених експертів для діагностики і потенційного лікування сотні медичних випадків у космічному просторі. Методи цього дослідження застосовуються для покриття професійних та олімпійських спортивних травм, а також для ультразвукової діагностики, виконуваної недосвідченими операторами - студентами медичних навчальних закладів та середньої школи. Очікується, що пульт дистанційного управління ультразвуком може знайти застосування на Землі в надзвичайних і сільських умовах, коли доступ до кваліфікованих лікарів часто обмежений.[23][24][25].

31 грудня 2012 здійснюване НАСА дослідження показало, що пілотований космічний політ може шкодити мозку і прискорити настання хвороби Альцгеймера[26][27][28].

Смерті

[ред. | ред. код]
Меморіал «Космічне дзеркало»

Вісімнадцять космонавтів (чотирнадцять чоловіків і чотири жінки) загинули протягом чотирьох космічних польотів. За національністю тринадцять були американцями (зокрема одна жінка індійського походження), четверо були громадянами Радянського Союзу, 1 був ізраїльтянином.

Одинадцять чоловік загинуло під час підготовки до космічного польоту: вісім американців і троє росіян. Шестеро загинули в аваріях тренувального реактивного літака, один потонув під час тренувального порятунку з води, четверо внаслідок спалаху в умовах чистого кисню.

Меморіал «Космічне дзеркало», який стоїть на в'їзді для відвідувачів до Космічного центру імені Кеннеді, встановлений як пам'ять про життя осіб, які загинули під час космічного польоту і тренування в космічних програмах Сполучених Штатів. Крім двадцяти космонавтів НАСА, на меморіалі присутні імена льотчика-випробувача X-15, який загинув під час тренування за тодішньою засекреченою військовою космічною програмою, і цивільного учасника космічного польоту.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Юрій Гагарін, перший космонавт (1961)
    Юрій Гагарін, перший космонавт (1961)
  • Павло Попович — перший космонавт-українець
    Павло Попович — перший космонавт-українець
  • Алан Шепард на борту Freedom 7
    Алан Шепард на борту Freedom 7
  • Спеціалісти польоту Лінденбергер, Арнольд та Акаба у невагомості під час тренувального польоту по гіперболі
    Спеціалісти польоту Лінденбергер, Арнольд та Акаба у невагомості під час тренувального польоту по гіперболі

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Космонавт - r2u.org.ua / e2u.org.ua. r2u.org.ua. Процитовано 8 травня 2020.
  2. ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 687. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  3. ↑ FAI Sporting Code, Section 8, Paragraph 2.12.1[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ NASA — X-15 Space Pioneers Now Honored as Astronauts. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 22 лютого 2014.
  5. ↑ William Harwood (2009). Current Space Demographics. CBS News. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 27 вересня 2009.
  6. ↑ Encyclopedia Astronautica (2007). Women of Space. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за жовтень 18, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
  7. ↑ NASA. NASA's First 100 Human Space Flights. NASA. Архів оригіналу за серпень 27, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
  8. ↑ а б Encyclopedia Astronautica (2007). Astronaut Statistics – as of 14 November 2008. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за вересень 30, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
  9. ↑ NASA (2004). Walking in the Void. NASA. Архів оригіналу за 6 січня 2008. Процитовано 4 жовтня 2007.
  10. ↑ NASA (2005). Sergei Konstantinovich Krikalev Biography. NASA. Архів оригіналу за жовтень 31, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
  11. ↑ NASA (2005). Krikalev Sets Time-in-Space Record. NASA. Архів оригіналу за вересень 10, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
  12. ↑ NASA. Peggy A. Whitson (Ph.D.). Biographical Data. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 13 травня 2008.
  13. ↑ Роскосмос: 878 суток в космосе — новый мировой рекорд российского космонавта [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  14. ↑ Chang, Kenneth (27 січня 2014). Beings Not Made for Space. New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 27 січня 2014.
  15. ↑ Mann, Adam (23 липня 2012). Blindness, Bone Loss, and Space Farts: Astronaut Medical Oddities. Wired. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 23 липня 2012.
  16. ↑ Mader, T. H. та ін. (2011). Optic Disc Edema, Globe Flattening, Choroidal Folds, and Hyperopic Shifts Observed in Astronauts after Long-duration Space Flight. Ophthalmology (journal). 118 (10): 2058—2069. doi:10.1016/j.ophtha.2011.06.021. PMID 21849212. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  17. ↑ Puiu, Tibi (9 листопада 2011). Astronauts’ vision severely affected during long space missions. zmescience.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 9 лютого 2012.
  18. ↑ Male Astronauts Return With Eye Problems (video). CNN News. 9 лютого 2012. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 25 квітня 2012.
  19. ↑ Space Staff (13 березня 2012). Spaceflight Bad for Astronauts' Vision, Study Suggests. Space.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2012.
  20. ↑ Kramer, Larry A. та ін. (13 березня 2012). Orbital and Intracranial Effects of Microgravity: Findings at 3-T MR Imaging. Radiology (journal). 263 (3): 819. doi:10.1148/radiol.12111986. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 14 березня 2012. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  21. ↑ Soviet cosmonauts burnt their eyes in space for USSR’s glory. Pravda.Ru. 17 грудня 2008. Архів оригіналу за 28 жовтня 2015. Процитовано 25 квітня 2012.
  22. ↑ Fong, MD, Kevin (12 лютого 2014). The Strange, Deadly Effects Mars Would Have on Your Body. Wired (magazine). Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 12 лютого 2014.
  23. ↑ NASA — Advanced Diagnostic Ultrasound in Microgravity. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 22 лютого 2014.
  24. ↑ A Pilot Study of Comprehensive Ultrasound Education at the Wayne State University School of Medicine: http://www.jultrasoundmed.org/cgi/content/abstract/27/5/745 [Архівовано 13 липня 2010 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Evaluation of Shoulder Integrity in Space: First Report of Musculoskeletal US on the International Space Station: http://radiology.rsna.org/content/234/2/319.abstract [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Cherry, Jonathan D.; Frost, Jeffrey L.; Lemere, Cynthia A.; Williams, Jacqueline P.; Olschowka, John A.; O'Banion, M. Kerry (2012). Feinstein, Douglas L (ред.). Galactic Cosmic Radiation Leads to Cognitive Impairment and Increased Aβ Plaque Accumulation in a Mouse Model of Alzheimer's Disease. Plos One. 7 (12): e53275. doi:10.1371/journal.pone.0053275. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 7 січня 2013. {{cite journal}}: |first7= з пропущеним |last7= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ Staff (1 січня 2013). Study Shows that Space Travel is Harmful to the Brain and Could Accelerate Onset of Alzheimer's. SpaceRef. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 7 січня 2013.
  28. ↑ Cowing, Keith (3 січня 2013). Important Research Results NASA Is Not Talking About (Update). NASA Watch. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 7 січня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Космонавт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Космонавт&oldid=43701752