Любартівський повіт
Любартівський повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat lubartowski | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Люблінське | ||||||||||
Адміністративний центр | Любартів | ||||||||||
Населення: | 90 235 (2008[1]) | ||||||||||
Площа: | 1288,75 | ||||||||||
Густота: | 70 | ||||||||||
Урбанізація: | 31,63 % | ||||||||||
Номери автомобілів: | LLB | ||||||||||
TERYT: 3.06.09.08.00.0 | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Любартівський повіт (пол. powiat lubartowski) — один з 20 земських повітів Люблінського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи.
Повіт знаходиться у центральній частині воєводства. Адміністративний центр — місто Любартів. Станом на 1.01.2008 населення становить 90 235 осіб, площа 1288,75 км².
Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:
Всього | Жінки | Чоловіки | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
осіб | % | осіб | % | осіб | % | |
Повіт | 90 839 | 100 | 46 358 | 51 | 44 481 | 49 |
Міста | 28 719 | 100 | 14 924 | 52 | 13 795 | 48 |
Села | 62 120 | 100 | 31 434 | 50,6 | 30 686 | 49,4 |
За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року населення повіту становило 96 243 осіб (46 641 чоловік та 49 602 жінки), налічувалося 13 525 будинків[2]. Розподіл за релігією: 83 732 римо-католиків (87,00 %), 9669 юдеїв (10,03 %), 1215 євангельських християн (1,26 %), 1197 православних (1,24 %), 430 християн інших конфесій (0,45 %)[2]. Розподіл за національністю: 86 889 поляків (90,28 %), 7653 євреїв (7,95 %), 951 українець (0,99 %), 715 німців (0,74 %), 35 осіб інших національностей (0,04 %)[2].
9 вересня 1944 року в Любліні за вказівкою верховної радянської влади було укладено угоду між Польським комітет національного визволення та урядом УРСР, що передбачала польсько-український обмін населенням[3]. З 15 жовтня 1944 по серпень 1946 року в Україну з Любартівського повіту було депортовано 811 осіб[4].
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. VIII. Tablica wojewódzka. (пол.)
- ↑ Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР / за ред. Є. Місила; пер. з пол. І. Сварника. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 8.
- ↑ Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 753-754. — (Український Архів. – Т. XLI)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |