Ліщинський Любарт Омелянович
Ліщинський Любарт Омелянович | |
---|---|
Народився | 8 липня 1942 |
Помер | 17 червня 1998 (55 років) |
Діяльність | поет, журналіст, художник, ювелір, актор |
Лю́барт Ліщи́нський (* 8 липня 1942 — †17 червня 1998, Львів) — український художник, реставратор, ювелір, актор, поет, журналіст, рецитатор.
Син львівського художника Омеляна Ліщинського.
Закінчив Львівський інститут декоративного та ужиткового мистецтва.
Працюючи в інституті «Укрзахідпроектреставрація» впродовж довгих років, займався реставрацією архітектурних пам'яток Львова. Мистецькі багатства рідного міста і його культурне минуле знав чудово і міг годинами проводити екскурсії містом.
Знаний автор жіночих прикрас. Намиста, побудовані за зразком гуцульської зґарди, але складені з частинок культури цілого світу (як-от Індія, Африка, Латинська Америка, Афганістан, Тибет чи Ефіопія) стали його винаходом і замилуванням.
Його ювелірні роботи експонувалися у Національному музеї у Львові у липні 2002. Металеві деталі, використані у прикрасах, походять з країн Азії (Афганістан, Індія, Іран), виготовлені ймовірно у XIX ст. із томпаку чи альпаку.
Останні роки життя провів у США.
Артистизм, виплеканий за 20 років гри у Польському народному театрі (Львів), допоміг йому втілитись в образи «Гриця Зозулі» (пера Едварда Козака)[1] та персонажів інших творів, які рецитував на численних мистецьких вечорах у Нью-Йорку, Філадельфії, Гантері.
Донька — Слава Салюк.
- ↑ Гриць Зозуля. Чесна Еліто! (Любарт Ліщинський читає вибрані гумористичні твори Едварда Козака). Yevshan. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.
- «Нашийники». Слава Салюк та Любарт Ліщинський. [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- У Львові представили виставку нашийників Любарта Ліщинського та його доньки (ФОТО)
- “Нашийники-зґарди авторства Любарта Ліщинського зберігаються у колекціях США, Франції, Австралії та України”
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|