Лівий Володимир Михайлович
| Володимир Лівий | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Майор | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Референт СБ Карпатського крайового проводу ОУН | |||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||
| Народження | 3 лютого 1919 с. Болехівці, Дрогобицький повіт,  ЗУНР | ||||||||||||||||||
| Смерть | 5 грудня 1948 (29 років) с. Топільське, Перегінський район, Станіславська область | ||||||||||||||||||
| Громадянство | Українська держава (1941) | ||||||||||||||||||
| Псевдо | «Митар», «Йордан», «Роман», «Орлів», «Суворов», «С-99/1» | ||||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||||
| Роки служби | 1941-1948 | ||||||||||||||||||
| Приналежність | Українська держава (1941) | ||||||||||||||||||
| Вид ЗС |  УПА ОУНР | ||||||||||||||||||
| Війни / битви | Друга Світова війна | ||||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Володимир Лівий (псевдо: «Митар», «Йордан», «Роман», «Орлів», «Суворов», «С-99/1»; нар. 3 лютого 1919, с. Болехівці Дрогобицький повіт ЗУНР, нині Дрогобицький район Львівська область — пом. 5 грудня 1948, с. Топільське Перегінський район Станіславська область, нині Калуський район Івано-Франківська область) — український військовик, майор УПА, референт Служби Безпеки Карпатського крайового проводу ОУН.
У 1936 р. Закінчив сільську школу, далі навчався в гімназії. Член ОУН з 1937 р. Засуджений Станіславським окружним судом у 1939 р. до 12 років ув'язнення. Вийшов на волю з падінням Польщі. В 1940-1941 рр. закінчив школи розвідки в містах Брандебург та Закопане.
Повернувся в Галичину з похідною групою ОУН. Референт СБ Коломийського окружного проводу ОУН (194-1942), референт СБ Станіславського обласного проводу ОУН (1942-13.12.1944), референт СБ Карпатського крайового проводу ОУН (13.12.1944-5.12.1948).
Загинув 5 грудня 1948 року в с. Топільське у криївці разом із дружиною Дарією Цимбалістою — провідником жіноцтва Коломийського окружного проводу ОУН «Оля» та друкаркою Самарик Ольгою «Тетяна».[1]
В Топільському жителями встановлено і освячено 4 серпня 2019 року пам'ятний хрест загиблому герою та полеглим з ним підпільницям.
- «Літопис УПА» Серія «Події і люди». Книга 21. Ільницький В. Провід ОУН Карпатського краю. — с. 45-46, 64-65.
- Ярка О. Вони боролися і загинули за Україну [В. Лівий і Я. Мельник] // Галицька зоря. 3 вересня 1997.
- В с. Топільське вшанували повстанське подружжя, яке загинуло у вирі боротьби за Україну [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.].
- Життєвий і бойовий шлях Володимира Лівого-"Йордана", "Митара" [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Степан Лесів. Обставини ліквідації референта служби безпеки Карпатського крайового проводу ОУН Володимира Лівого («Йордана»), («Митаря»).// Калуські історичні студії. — Івано-Франківськ:Фоліант, 2021. — Т. 5. — С. 126-139. — ISBN 978-617-7970-06-3.
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |