Штикан Лідія Петрівна

Штикан Лідія Петрівна
рос. Лидия Петровна Штыка́н
Народилася	26 червня 1922(1922-06-26)  Петроград, Російська СФРР
Померла	11 червня 1982(1982-06-11) (59 років)  Перм, РРФСР, СРСР
Поховання	Комаровське селищне кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	акторка театру, кіноакторка
Alma mater	Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського (1948)
Заклад	Александринський театр і Великий драматичний театр імені Георгія Товстоногова
У шлюбі з	Боярський Микола Олександрович
IMDb	nm0795498
Нагороди та премії

Лідія Петрівна Штикан (нар. 26 червня 1922, Петроград, Російська СФРР — пом. 11 червня 1982, Перм, РРФСР, СРСР) — радянська акторка театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1967). Одна з найяскравіших артисток театрального Ленінграда 1950-1970-х років.

Біографія

Народилася 26 червня 1922 року в Петрограді. У роки німецько-радянської війни була медсестрою на фронті.

Закінчила Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського в 1948 році, куди була зарахована ще до війни, в 1940 році. Педагогами Лідії Штикало були Микола Серебряков та Василь Меркур'єв. Акторську діяльність розпочала ще студенткою театрального інституту на сцені БДТ імені М. Горького. Все життя перебувала в трупі ЛАТД імені А. С. Пушкіна.

Акторка складного драматичного темпераменту і тонкої сценічної форми, Штикало чудово володіла нюансами настроїв, любила загострювати сценічні лінії образів. Однією з удач стало виконання ролі Бланш у виставі Леоніда Вів'єна та Антоніна Даусона «Гравець» у 1956 році. Грала в спектаклях Рафаїла Сусловича «Дванадцята годину» (1959), Леоніда Вів'єна та Володимира Еренберга «Друзі і роки» (1961).

Померла 11 червня 1982 року на 60-му році життя під час гастролей театру в Пермі. Похована в селищі Комарово.

Нагороди

• Медаль «За оборону Ленінграда» (03.07.1943), серія та № уд. О 29351
• Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» (1957)
• Заслужена артистка РРФСР (1958)
• Народна артистка РРФСР (1967)

Творчість

Ленінградський академічний театр драми ім. О. С. Пушкіна

• 1948 — «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера — Луїза Міллер
• 1948 — «Школа злословия» Річарда Шерідана — леді Тізл
• 1949 — «Борис Годунов» Олександра Пушкіна — Марина Мнішек
• 1951 — «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра — Олівія
• 1952 — «Пігмаліон» Б. Шоу — Еліза Дулітл
• 1954 — «Годы странствий» А. Н. Арбузова — Люся Ведернікова
• 1956 — «Игрок» Ф. М. Достоєвського — Бланш Дюбуа
• 1959 — «Смерть коммивояжёра» А. Миллера — міс Форсайт
• 1960 — «Изюминка на солнце» Л. Генсбері — Беніта Янгер
• 1961 — «Потерянный сын» А. Н. Арбузова — Черьомушкіна Анна Трофимівна
• 1961 — «Друзья и годы» Л. Г. Зоріна — Надія
• 1963 — «Перед заходом солнца» Г. Гауптмана — Беттіна
• 1965 — «Скандальна подія в Брікміллі» Дж. Б. Прістлі — Делія Мун
• 1968 — «Жизнь Сент-Экзюпери» Л. А. Малюгина — графиня Шаховська
• 1970 — «Мария» А. Д. Салинського — Олена Федотівна
• 1974 — «Пригоди Чичикова, або Мертві душі» по Н. В. Гоголю — Коробочка
• 1976 — «Діти сонця» М. Горького — Антонівна
• 1978 — «Аеропорт» А. Гейлі — Ада Квонсетт
• 1978 — «Іванов» А. П. Чехова — Авдотья Назарівна
• 1978 — «Плоды просвещения» Л. Н. Толстого. Режисер В. Голіков — Товста бариня

Фільмографія

• Жила-була дівчинка (1944) — Тоня Ватрушкіна, листоноша
• Мусоргський (1950) — Олександра Пургольд
• Ми з вами десь зустрічалися (1954) — телеграфістка на пошті
• Дорога моя людина (1958) — Люба, сестра Віри, лікарка
• У місті С. (1967) — Віра Йосипівна Туркіна
• Подія, якого ніхто не помітив (1967) — Ніна Сергіївна, касирка
• Зелена карета (1967) — Олександра Єгорівна Асенкова, мати Вари, російська акторка
• Скажені гроші (1968), телеспектакль — Чебоксарова Надія Антонівна
• Мама вийшла заміж (1969) — продавчиня в кафе
• Холодно — гаряче (1971) — Єлизавета Олексіївна, мати Віри
• Царевич Проша (1974) — придворна дама
• Крок назустріч (1975) — працівниця універсаму (новела «Всього за 30 копійок»)

Родина

• Чоловік (з 1945 року) — Микола Олександрович Боярський (10.12.1922-07.10.1988), актор театру і кіно; народний артист РРФСР (1977), учасник німецько-радянської війни .
  • Син — Олег Штикало (нар. 18.11.1945).
  • Дочка — Катерина Боярська, театрознавиця, літераторка, авторка книги «Театральна династія Боярських».
    • Племінник — Олександр Боярський (10.07.1938-08.09.1980), актор театру і кіно. Дружина — Ольга Разумовська, акторка театру і кіно.
      • Внучата племінниця — Ельга Боярська (рід. 1977).
    • Племінник — Михайло Боярський (нар. 26.12.1949), актор, співак, музикант; народний артист РРФСР (1990). Дружина (з 1977 року) — Лариса Регінальдовна Луппіан (нар. 26.01.1953), акторка театру і кіно; народна артистка Росії (1999).
      • Внучатий племінник — Сергій Боярський (нар. 24.01.1980), актор театру і кіно, депутат Державної Думи від партії «Єдина Росія», музикант, бізнесмен. Дружина (з 1998 року) — Катерина Сергіївна Боярська (нар. 28.11.1978).
        • Правнучка — Катерина Боярська (нар. 28.11.1998).
        • Правнучка — Олександра Боярська (нар. 27.05.2008).
      • Внучата племінниця — Єлизавета Боярська (рід. 20.12.1985), акторка, заслужена артистка Росії (2018). Чоловік (з 2010 року) — Максим Матвєєв (нар. 28.07.1982), актор, заслужений артист РФ (2018).
        • Правнук — Андрій Боярський (нар. 07.04.2012).

Література

• Боярская Е. Н. Театральная династия Боярских. — СПб. : Олма медиа групп, 2007. — 320 с. — ISBN 537300409X.