Перейти до вмісту

Ліна Вейт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ліна Уейт)
Ліна Вейт
англ. Lena Waithe
невизн. Lena Waithe Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження17 травня 1984(1984-05-17)[1] (40 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняЧикаго Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКолумбійський коледж Чикагоd (2006) і Evanston Township High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяакторка, кінопродюсерка, сценаристка, продюсерка, шоуранерка, кінорежисерка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоГільдія сценаристів Америки, західd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 2913119 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ліна Вейт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вейт.

Ліна Вейт (англ. Lena Waithe, нар. 17 травня 1984, Чикаго, США) — американська акторка, продюсерка та сценаристка.[2] Стала відомою завдяки співавторству та виконанню ролі в серіалі компанії Netflix «Майстер не на всі руки[en]». Вейт увійшла в історію Прайм-тайм премії «Еммі» (англ. 69th annual Primetime Emmy Awards), ставши першою чорношкірою жінкою-володаркою Прайм-тайм премії «Еммі» за Видатний Сценарій для Комедійних Серіалів завдяки своїй роботі над «Майстер не на всі руки».[3][4][5][6] Епізод «День Подяки[en]», за котрий їй було присуджено Еммі, частково  заснований на власному досвіді з матір'ю акторки.[7] Вона також є творцем серіалу компанії Showtime «Чи» (англ. The Chi).[8]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Вейт народилась у Чикаго, Іллінойс.[9][10] Однак, від самого початку акторська гра не була пріоритетом для Вейт,[11][12] з семи років вона знала, що хоче стати авторкою для телебачення та отримала всесторонню підтримку у своєму прагненні від своєї одинокої матері та бабусі. Батьки розлучилися коли їй було три. Вейт та її сестра зростали у Сауз Сайді, Чикаго (англ. South Side, Chicago), у дванадцять Вейт вступила до місцевої, більшою частиною афро-американської, середньої школи Тернер Дрю (англ. Turner-Drew). Вона закінчила середню школу Еванстону (англ. Evanston Township High School) та здобула ступінь у кінематографічному та телевізійному мистецтвах[13] у чиказькому коледжі Колумбія (англ. Columbia College Chicago) у 2006[14], схвально висловлюючись про підтримку з боку викладача драматургії Майкла Фрая (англ. Michael Fry).[15]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Була авторкою для серіалу компанії Fox «Кістки» (англ. Bones), авторкою ситкому компанії Nickelodeon «Як смалити» (англ. How to Rock) у 2012 і продюсером сатиричної комедійної стрічки «Шановні білі» (англ. Dear White People) у 2014.[16] Вейт написала сценарій для YouTube-серіалу «Twenties», що був спродюсований Flavor Unit Entertainment на замовлення BET у 2014, та знялася в ньому.[17][18] На додачу до написання сценарію та режисерської роботи над короткометражним фільмом «Save Me», що демонструвався на декількох незалежних кінофестивалях[19], Вейт написала сценарії до вебсеріалу «Hello Cupid» у 2013 та до вірусного відео «Shit Black Girls Say».

У 2014 Variety назвала Вейт однією зі своїх «10 Коміків до Перегляду». У серпні 2015, мережа Showtime замовила пілот майбутнього серіалу «The Chi», сценарій до якого написала Вейт та продюсером якого став Common. Серіал розповідає історію дорослішання молодого афроамериканця в місті.[20] Метою Вейт, як творця шоу, було використання власного досвіду зростання в Сауз Сайді та розуміння його розмаїття для створення більш детальної, аніж зазвичай заведено зображувати, картини свого міста.[21]

Вейт відібрали для ролі в «Майстер не на всі руки» після зустрічі з творцем та актором-виконавцем головної ролі Азізом Ансарі, який разом з Аланом Янгом, від початку прописав Деніс як білу жінку-натуралку з перспективою, як каже сама Вейт, зробити її основною любовною лінією для головного героя: «За якоїсь причини, [директор по підбору акторів] Елісон Джонс обрав мене на цю роль, чорношкіру гей-жінку.» Ансарі та Янг переписали сценарій так, щоб персонаж більше скидався на Вейт: «Усі ми, актори, грали більш контрастні версії самих себе». Вейт каже: «Не знаю чи бачила я взагалі коли-небудь по ТВ бешкетну стильну лесбійку, що ходить в шароварах та кльовому спортивному светрі Topshop». Вона також каже: «Я знаю наскільки багато на світі таких самих жінок як я. Ми існуємо. Для мене саме очевидність цього і була найважливішим та захопливим».

У 2017 Вейт та Ансарі отримали Прайм-тайм премію «Еммі» за «Видатний сценарій для комедійних серіалів» за 2 епізод («Thanksgiving») сезону.[22] Вона стала першою чорношкірою жінкою, що отримала цю нагороду.[23][24] Вейт змалювала епізод як заснований на власному досвіді камінг-ауту.[25] У промові для «Еммі» вона висловила особливе послання для ЛГБТ [26] спільноти, зробивши акцент на тому, як «Речі, що відрізняють нас, насправді є нашою суперсилою».[6] Вона скінчила промову, визначивши свій шлях як шлях меншини: «дякую за те, що сприйняли маленького індійського хлопчика з Північної Кароліни та маленьку чорну гей-дівчинку із Сауз Сайду, Чикаго.»[27] Вейт також працювала над створенням автобіографічного драматичного серіалу під назвою «Чи».[28][29] Видання Out додало Вейт до свого «Out100: Творець Року» 8 листопада, 2017.[30]

Вейт написав і продюсував кримінальний фільм про дорожню подорож «Queen & Slim» з Джоді Тернер-Сміт і Даніелем Калуя в головних ролях, а режисер Меліна Мацукас. Він був випущений 27 листопада 2019 року компанією Universal Pictures.[31]

У 2020 році Вейт озвучила анімаційний фільм Pixar «Вперед», де зіграла циклопа-поліцейського Спектра, першого дивного анімаційного персонажа в історії Disney.[32]

Вона зосереджується на залученні більшої кількості кольорових людей і квір-митців для своїх кіно- та телевізійних проектів.[33] У 2020 році її продюсерська компанія Hillman Grad Productions відкрила програму наставництва[34] та навчання за фінансової підтримки компанії з виробництва морозива Froneri.[35] Нещодавно вона уклала угоду з Warner Bros. TV Group, щоб розробити телеверсію Hoop Dreams.[36]

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Була в стосунках з Аланою Майо, виконавчим директором, протягом трьох років. Їх заручини сталися на День Подяки 2017 року.[37][38][39]

Вейт описала свою сім'ю як «ліниві християни» і зазначила у 2018: «Я щиро вірую у Бога, і Ісуса Христа, і що Бог створив мене та все навкруги. І я просто намагаюся бути хорошою людиною. Я думаю, що основа моєї релігії у тому, щоб бути хорошим та чесним.»[40]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Кіно

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Примітки
2011 Save Me Режисерка та сценаристка; Короткометражний
2014 Dear White People Продюсерка
Ladylike Співпродюсерка
2018 Step Sisters Продюсерка
Першому гравцеві приготуватися Ейч / Гелен
2019 Queen & Slim Сценаристка, співпродюсерка
2020 Bad Hair Брук-Лінн
The Forty-Year-Old Version Продюсерка
Уперед офіцер Спектр
2021 The One and Only Dick Gregory сама себе також виконавча продюсерка
2022 Beauty Сценаристка, продюсерка
2023 Домашня вечірка сама себе
A Thousand and One Продюсерка
Chang Can Dunk
Kokomo City Виконавча продюсерка

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Примітки
2007―

2008

Girlfriends Асистент виконавчого продюсера 2 епізоди
2014 Повернення Саммер Епізод: «Valerie Faces the Critics»
2014―

2015

Кістки Штатна сценаристка,15 епізодів
2012 M.O Diaries Сценаристка
2012 How to Rock Сценаристка, 2 епізоди
2013 Hello Cupid Сценаристка, 7 епізодів
2015―

2021[41]

Master of None Деніс Основний персонаж, 3 сезони; Сценарист («Thanksgiving»)
2016 Очевидне Джейн Епізод: «Elizah»
2018―

теп.час

Чі Творець, сценаристка, 8 епізодів
2018 Це — ми Співробітник притулку для тварин Епізод: «That'll Be the Day»
2018 Dear White People П. Нінні 3 епізоди
2019 A Black Lady Sketch Show офісний співробітник Епізод: «Your Boss Knows You Don't Have Eyebrows»
2019―

2020

Boomerang Творець, сценаристка, виконавча продюсерка, 4 епізоди
2020 Twenties Творець, виконавча продюсерка, 8 епізодів
The Healing Powers of Dude Лорд Дінгволл Епізод: «I'll Be Right Here»
Край «Дикий Захід» Еш 8 епізодів
Чі Камілла Голлавей 2 епізоди
Big Mouth Лена Форман 2 епізоди
2022 The Proud Family: Louder and Prouder доросла Майя Лейбовіц-Дженкінс Епізод: «When You Wish Upon a Roker»

Нагороди

[ред. | ред. код]

Прайм-тайм премія «Еммі»

[ред. | ред. код]
Рік Номінована робота Категорія Результат
2017 Майстер не на всі руки (Епізод: «Thanksgiving»)

(з Азізом Ансарі)

Видатний Сценарій для Комедийних Серіалів Перемога

Інші нагороди

[ред. | ред. код]

У 2017 Видання Out назвало її Творцем Року, а The Advocate назвав її фіналістом свого рейтингу «Персона Року».[42][43]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ MAK
  2. ↑ Rose, Lacey; O'Connell, Michael; Sandberg, Bryn Elise; Stanhope, Kate; Goldberg, Lesley (28 серпня 2015). Next Gen Fall TV: 10 Stars Poised for Breakouts. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2015.
  3. ↑ Garcia, Patricia (17 листопада 2015). Meet Lena Waithe, Master of None's Wisest and Funniest BFF. Vogue. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  4. ↑ Zwecker, Bill (3 листопада 2015). Chicagoan Lena Waithe Plays Herself (Sort Of) In Aziz Ansari's Netflix Series. Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за грудень 7, 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  5. ↑ Falcone, Dana Rose (10 листопада 2015). Master of None cast reveal how they're just like their characters. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015.
  6. ↑ а б Littleton, Cynthia (18 вересня 2017). Lena Waithe Makes Emmy History as First Black Woman to Win for Comedy Writing. Variety (амер.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  7. ↑ https://www.facebook.com/bethoniebutler. Why Lena Waithe's historic Emmy win for 'Master of None' is so meaningful. Washington Post. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |last= (довідка)
  8. ↑ Hyman, Dan (2018). With 'The Chi,' Lena Waithe Heads Home in Search of the Real Chicago. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  9. ↑ Swartz, Tracy (18 листопада 2015). Chicago-set pilot to be a mix of 'Fruitvale Station,' 'Crash'. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 2 грудня 2015.
  10. ↑ Harris, Marquita (5 лютого 2016). Why We 'Should Be Embarrassed' About This Year's Oscars. Refinery29. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 6 лютого 2016.
  11. ↑ Weidenfeld, Lisa (18 листопада 2015). 'Master of None's' Lena Waithe Talks Accidental Stardom, 'Failure to Launch'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 29 листопада 2015.
  12. ↑ Mast, Audrey Michelle (11 липня 2014). Lena Waithe (BA '06). Columbia College Chicago: Alumni Spotlights. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 2 грудня 2015.
  13. ↑ Lena Waithe '06. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  14. ↑ Millennial Hustle. DEMO Magazine. 25 квітня 2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
  15. ↑ Associate Professor Michael Fry. Columbia College Chicago. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  16. ↑ Goldberg, Lesley (11 серпня 2015). Showtime Orders Black Coming-of-Age Drama Produced by Common. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 29 листопада 2015.
  17. ↑ Holman, Jordyn (1 липня 2014). Comedian Lena Waithe Inks Deal With BET to Write Pilot 'Twenties' (Exclusive). Variety. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
  18. ↑ Hasin, Sarvat (28 серпня 2013). On Making Mirrors. The Toast. Архів оригіналу за січень 27, 2018. Процитовано 1 грудня 2015.
  19. ↑ Fox, Sarah (11 серпня 2015). Lena Waithe, Common to create coming of age drama series. The / Slanted. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  20. ↑ Littleton, Cynthia (9 січня 2017). Showtime Gives Series Order to Drama 'The Chi'. Variety (амер.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  21. ↑ Metz, Nina. Writers and cast of Lena Waithe's 'The Chi' aim to show South Side in a different light. chicagotribune.com (амер.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  22. ↑ Moniuszko, Sara M. (16 травня 2017). Lena Waithe's powerful Emmys speech: Our differences 'are our superpowers'. USA Today. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  23. ↑ Outstanding Writing for a Comedy Series - 2017. Television Academy (англ.). Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
  24. ↑ Saraiya, Sonia. Lena Waithe on Being the 1st Black Woman Nom'd for Comedy Writing Emmy. Variety. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
  25. ↑ Villarreal, Yvonne (10 серпня 2017). How Lena Waithe's coming-out story inspired the 'Master of None' Thanksgiving episode. Los Angeles Times (амер.). ISSN 0458-3035. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  26. ↑ About the LGBTQIA Resource Center | Lesbian, Gay, Bisexual, Transgender, Queer, Intersex, Asexual Resource Center. lgbtqia.ucdavis.edu (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  27. ↑ Read the Full Text of Master of None Writer Lena Waithe's Moving Emmys Speech. Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  28. ↑ Littleton, Cynthia (17 вересня 2017). Lena Waithe Wins Emmy: First Black Woman to Get Comedy Writing Award. Variety. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  29. ↑ Andreeva, Nellie, «Showtime Picks Up Drama ‘The Chi’ To Series; Jason Mitchell Joins Cast — TCA» [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.], Deadline Hollywood, January 9, 2017.
  30. ↑ OUT100: Lena Waithe, Artist of the Year (англ.). 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  31. ↑ Kroll, Justin; Kroll, Justin (8 листопада 2018). Jodie Turner-Smith to Star Opposite Daniel Kaluuya in ‘Queen & Slim’ (EXCLUSIVE). Variety (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
  32. ↑ "Onward" Will Feature Disney's First LGBTQ Animated Character Voiced by Lena Waithe. Black Enterprise (амер.). 27 лютого 2020. Процитовано 2 вересня 2022.
  33. ↑ Nast, Condé (22 березня 2018). The Cover Story: Lena Waithe Is Changing the Game. Vanity Fair (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
  34. ↑ Donnelly, Matt; Donnelly, Matt (16 грудня 2020). Lena Waithe’s Hillman Grad Launches Mentorship Lab for Writers, Actors, Executives. Variety (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
  35. ↑ Froneri News. www.froneri.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
  36. ↑ Goldberg, Lesley; Goldberg, Lesley (15 листопада 2021). Lena Waithe Prepping ‘Hoop Dreams’ Series as Part of WBTV Overall Deal. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 2 вересня 2022.
  37. ↑ Alana Mayo | Professional Profile. Linked in.[недоступне посилання з 01.02.2018]
  38. ↑ Lena Waithe Explains How She Got Into A Relationship With A Straight Woman (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  39. ↑ Missing, Natalie (19 грудня 2017). Lena Waithe Got Engaged on Thanksgiving, Is Truly Committed To Queering Thanksgiving. Autostraddle (амер.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  40. ↑ 'The Chi' Creator Lena Waithe Says Television 'Taught Me How To Dream'. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  41. ↑ Petski, Denise (26 квітня 2021). ‘Master Of None’: Netflix Unveils Season 3 Trailer & Premiere Date. Deadline (амер.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  42. ↑ Fabian, Les (8 листопада 2017). OUT100: Lena Waithe, Artist of the Year | Out Magazine. Out.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
  43. ↑ Advocate.com Editors (20 липня 2017). Person of the Year: Transgender Americans. Advocate.com. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 25 грудня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ліна Вейт на сайті IMDb (англ.)(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліна_Вейт