Ліндсі Девенпорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ліндсей Давенпорт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Давенпорт.
Ліндсей Девенпорт
англ. Lindsay Davenport
ГромадянствоСША
Місце проживанняЛагуна-Біч, США
Дата народження8 червня 1976(1976-06-08)[1][2] (48 років)
Місце народженняПалос-Вердес[d], окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[1][3][4]
Зріст189 см
Вага92 кг
Початок кар'єри22 лютого 1993
Робоча рукаправа
Бекхенддвуручний
Призові, USD22 166 338

Одиночний розряд

Матчів в/п753–194
Титулів55 WTA
Найвища позиція№1 (12 жовтня 1998)
Мейджори
АвстраліяП (2000)
Ролан ГарросПФ (1998)
ВімблдонП (1999)
СШАП (1998)

Парний розряд

Матчів в/п366-110
Титулів36 (1 ITF)
Найвища позиція№1 (20 жовтня 1997)
Мейджори
АвстраліяФ (1996, 1997, 1998, 1999, 2001, 2005)
Ролан ГарросП (1996)
ВімблдонП (1999)
СШАП (1997)
Інші парні турніри
Мікст
АвстраліяПФ (1995)
ВімблдонПФ (1994, 1995, 1996, 1997, 2004)
Востаннє картку оновлено: завершила кар'єру

Лі́ндсей Енн Девенпо́рт (англ. Lindsay Ann Davenport[5]; *8 червня 1976, Палос-Вердес, Каліфорнія, США) — американська топ-тенісистка, колишня перша ракетка світу жіночого тенісу, переможниця трьох турнірів Великого шолома в одиночному розряді та трьох у парному розряді, олімпійська чемпіонка.

Девенпорт виграла три турніри Великого шолома: Відкритий чемпіонат США 1998, Вімблдонський турнір 1999, Відкритий чемпіонат Австралії 2000. Також вона тричі вигравала турніри Великого шолома в парі: в 1996 — Ролан-Гаррос, в 1997 — чемпіонат США, в 1999 — Вімблдонський турнір.

Золоту олімпійську медаль та звання олімпійської чемпіонки Девенпорт виборола на Іграх 1996 року, де у фіналі обіграла Аранчу Санчес Вікаріо. У 1999-му вона виграла Чемпіонат WTA. У парному розряді Девенпорт вигравала Чемпіонат WTA тричі (1996, 1997, 1998).

Девенпорт виграа 55 турнірів WTA в одиночному розряді й 36 у парному. Вона мала найвищий рейтинг серед жінок кілька разів у період між 1998 і 2001. У 2004-му в останній частині сезону Девенпорт знову повернулася на перший рядок рейтингу, де залишалася протягом більшої частини 2005. Її чотири рази визнавали найкращою тенісисткою року: 1998, 2001, 2004, 2005.

Виступаючи за збірну США в Кубку Федерації, Девенпорт тричі тріумфувала разом із командою (1996, 1997, 2000). Вона виграла Кубок Гопмана 2004 разом із Джеймсом Блеком.

Після завершення кар'єри активної тенісистки Девенпорт тренувала Медісон Кіз у період 2014—2015 років та з 2017 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в волейбольній родині: батько входив до національної збірної на Олімпіаді 1968 року в Мехіко, дві старші сестри теж грали у волейбол. Почала грати в теніс у 6 років, а підліткою виросла вгору на 15 см за 2 роки, що дещо вплинуло на її координацію, але не завадило результатам. Ліндсі Девенпорт відома фразою: «Я роблю все можливе, щоб рухатися так швидко, наскільки можу» (I do what I can to move as fast as I can).

У 2003-му Девенпорт одружилася з банкіром і колишнім спортсменом Джоном Лічем, після чого її тенісна кар'єра знов пішла вгору. 2006 року зробила перерву у виступах для народження дитини. У 2007-му народила сина, а у 2009-му — доньку, у 2012-му — ще одну доньку. Третя донька народилася в 2014-му.

Стиль гри

[ред. | ред. код]

Девенпорт була гравчинею задньої лінії[6] й будувала гру на основі сильних ударів з відскоку[7], зокрема, дворучного бекхенду, й подачі, яку виконувала з чудовою точністю й надійністю[8]. Джиджі Фернандес одного разу зауважила, що Девенпорт виробила "форхенд настільки добрий, як у Штеффі Граф"[9]. Вона мала репутацію однієї з тенісисток із найсильнішими ударами в турі[9][10]. Габріела Сабатіні говорила, що "[Лінзі] любить сильно влупити в кут. Дуже, дуже сильно"[11]. Девенпорт була дебелою тенісисткою, і її найбільшими недоліками були мала швидкість й рухливість[12], але вона переглянула програму підготовки й в 1995-му скинула 30 фунтів, а також стала сильнішою психологічно[6][13]. Вона 13 разів грала в фіналах турнірів Великого шолома в парі, але в одиночній грій на сітці почувалася незручно[14]. Збільшення швидкості дозовлило їй швидше виходити вперед.

Значні фінали

[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 7 фіналів (3 титули)

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Перемога 1998 US Open Хард Швейцарія Мартіна Хінгіс 6–3, 7–5
Перемога 1999 Wimbledon Трава Німеччина Штеффі Граф 6–4, 7–5
Перемога 2000 Australian Open Хард Швейцарія Мартіна Хінгіс 6–1, 7–5
Поразка 2000 Wimbledon Трава США Вінус Вільямс 3–6, 6–7(3–7)
Поразка 2000 US Open Хард США Вінус Вільямс 4–6, 5–7
Поразка 2005 Australian Open Хард США Серена Вільямс 6–2, 3–6, 0–6
Поразка 2005 Wimbledon Трава США Вінус Вільямс 6–4, 6–7(4–7), 7–9

Пари: 13 фіналів (3 титули)

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Поразка 1994 French Open Ґрунт США Ліза Реймонд США Джиджі Фернандес
Білорусь Наташа Звєрєва		 6–2, 6–2
Поразка 1996 Australian Open Хард США Мері Джо Фернандес США Чанда Рубін
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо		 7–5, 2–6, 6–4
Перемога 1996 French Open Ґрунт США Мері Джо Фернандес США Джиджі Фернандес
Білорусь Наташа Звєрєва		 6–2, 6–1
Поразка 1997 Australian Open (2) Хард США Ліза Реймонд Швейцарія Мартіна Хінгіс
Білорусь Наташа Зверєва		 6–2, 6–2
Перемога 1997 US Open Хард Чехія Яна Новотна США Джиджі Фернандес
Білорусь Наташа Зверєва		 6–3, 6–4
Поразка 1998 Australian Open (3) Хард Білорусь Наташа Зверєва Швейцарія Мартіна Хінгіс
Хорватія Мір'яна Лучич		 6–4, 2–6, 6–3
Поразка 1998 French Open (2) Ґрунт Білорусь Наташа Зверєва Швейцарія Мартіна Хінгіс
Чехія Яна Новотна		 6–1, 7–6
Поразка 1998 Wimbledon Трава Білорусь Наташа Зверєва Швейцарія Мартіна Хінгіс
Чехія Яна Новотна		 6–3, 3–6, 8–6
Поразка 1998 US Open Хард Білорусь Наташа Зверєва Швейцарія Мартіна Хінгіс
Чехія Яна Новотна		 6–3, 6–3
Поразка 1999 Australian Open (4) Хард Білорусь Наташа Зверєва Швейцарія Мартіна Хінгіс
Росія Анна Курникова		 7–5, 6–3
Перемога 1999 Wimbledon Трава США Коріна Мораріу ПАР Маріан де Свардт
Україна Олена Татаркова		 6–4, 6–4
Поразка 2001 Australian Open (5) Хард США Коріна Мораріу США Серена Вільямс
США Вінус Вільямс		 6–2, 2–6, 6–4
Поразка 2005 Australian Open (6) Хард США Коріна Мораріу Росія Світлана Кузнецова
Австралія Алісія Молік		 6–3, 6–4

Олімпіади

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 золота медаль

[ред. | ред. код]
Результат Дата Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Золото 2000 Атланта 1996 Хард Іспанія Аранча Санчес Вікаріо 7–6(10–8), 6–2

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 668. — ISBN 978-0-942257-70-0
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ http://espn.go.com/tennis/player/_/id/400/lindsay-davenport
  4. ↑ http://www.sfgate.com/sports/article/Standing-Tall-Lindsay-Davenport-has-run-down-2916991.php
  5. ↑ Ім'я тенісистки англійською мовою вимовляється як Лінзі, без звуку /д/.
  6. ↑ а б Price, S.L. (21 вересня 1998). Standing Tall Lindsay Davenport was head and shoulders above the crowd at the U.S. Open and, for the first time in her life, loved every minute of it. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 травня 2011.
  7. ↑ Cart, Julie (11 грудня 1994). Lindsay Davenport May Not Be Comfortable With Fame, but America's Top-Ranked Women's Tennis Player Continues to . . . : SHINE IN THE SPOTLIGHT. The Los Angeles Times. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  8. ↑ Lindsay sends Steffi packing. Quicktime.cnnsi.com. 6 серпня 1999. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 17 травня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  9. ↑ а б Crowe, Jerry (20 лютого 1994). Davenport Earning Her Degree as Pro : Tennis: Murrieta Valley High senior is knocking on the door of top 10 as she readies for Evert Cup. The Los Angeles Times. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2014.
  10. ↑ Venus, Serena moving on. ESPN. 22 липня 2002. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  11. ↑ Wolff, Alexander (13 вересня 1993). Lindsay Davenport. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  12. ↑ Shea, Jim (19 листопада 1994). Davenport, Date Advance With Upsets. The Hartford Courant. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  13. ↑ Kroichick, Ron (21 липня 1999). Standing Tall / Lindsay Davenport has run down any lingering doubt about her game. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 20 вересня 2014.
  14. ↑ Lindsay Davenport. The Sun-Sentinel. 3 липня 1999. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліндсі_Девенпорт