Перейти до вмісту

Лінґала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лінґала мова)
Лінґала
Lingála
Лінгала як рідна мова (темно-зелений) і як мова міжнаціонального спілкування.
Лінгала як рідна мова (темно-зелений) і як мова міжнаціонального спілкування.
Поширена вРеспубліка Конго Республіка Конго, ДР Конго ДР Конго, Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка, Ангола Ангола
Носії2 139 202 (2000, оцінка)
Писемністьлатиниця, мандомбе
Класифікація Ніґеро-конґолезька макросім'я
Бенуе-конґолезька сім'я
Бантоїдна гілка
Група банту
Зона C
Група Бангі-нтомба
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1ln
ISO 639-2lin
ISO 639-3lin

Лінґала — мова групи банту[1], одна з найпоширеніших мов центральної Африки. Поширена переважно на північному заході Демократичної Республіки Конго, на півночі Республіки Конго[2], та меншою мірою на півночі Анголи, на півдні Центральноафриканської Республіка та південному заході Південного Судану. За класифікацією Малькольма Гасрі лінґала присвоєно код C.36D, за класифікацією SIL — C40.

Територія поширення лінґали у Демократичній Республіці Конго

Статус

[ред. | ред. код]

Лінґала має статус офіційної мови у Демократичній Республіці Конго та Республіці Конго[3][4].

У збройних силах Демократичної Республіки Конго лінґала виконує функцію лінґва франка.

Кількість мовців

[ред. | ред. код]

Лінґала розмовляє близько 20 мільйонів осіб, ще для 25-30 мільйонів носіїв лінґала є другою мовою[5]. Загалом якоїсь етнічної групи, що розмовляє лінґала, не існує.

Історія

[ред. | ред. код]

Основу лінґали становить діалект бобанґі, раніше поширений вздовж Конго від Лісали до Кіншаси і використовувався від мови торгівлі до утворення Вільної держави Конго.

З приходом європейців бобанґі отримав більше поширення, зокрема тому, що ним користувалися європейці й перекладачі, привезені з колоній у Східній Африці. Бобанґі, що отримав назву банґала, стала мовою адміністрації і місіонерства.

На початку XX століття місіонери Конґреґації Непорочного Серця Марії почали «очищення» мови, прагнучи наблизити її до інших місцевих діалектів.

У процесі цього «очищення» назву банґала було замінено на лінґала (префікс li- був запозичений з однієї із сусідніх мов). Вперше цей термін був вжитий в 1903 році.

Словниковий склад лінґала зазнав помітного впливу європейських мов, в першу чергу французької і португальської, а також англійської і нідерландської.

Алфавіт

[ред. | ред. код]

У алфавіті мови лінґала 35 букв і диграфів.

Літери r і h використовуються в запозичених словах. Тони позначаються надбуквенними діакритичними знаками.

Варіанти Приклад
a A á â ǎ nyama, matáta, sâmbóle, libwǎ
b B bísó
c C ciluba
d D madɛ́su
e E é ê ě komeka, mésa, kobênga
ɛ Ɛ ɛ́ ɛ̂ ɛ̌ lɛlɔ́, lɛ́ki, tɛ̂
f F lifúta
g G kogánga
gb Gb gbagba
h H bohlu (bohrium)
i I í î ǐ wápi, zíko, tî, esǐ
k K kokoma
l L kolála
m M kokóma
mb Mb kolámba
mp Mp límpa
n N líno
nd Nd ndeko
ng Ng ndéngé
nk Nk nkámá
ns Ns nsɔ́mi
nt Nt ntaba
ny Ny nyama
nz Nz nzala
o o ó ô ǒ moto, sóngóló, sékô
ɔ Ɔ ɔ́ ɔ̂ ɔ̌ sɔsɔ, yɔ́, sɔ̂lɔ, tɔ̌
p p pɛnɛpɛnɛ
r R malaríya
s S kopésa
t T tatá
u U ú butú, koúma
v V kovánda
w W káwa
y Y koyéba
z Z kozala

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Ґайтана (мовою лінґала Gaita-Lurdes Essami) , відома українська співачка, вільно володіє мовою лінґала, якою (разом із французькою) розмовляла в дитинстві.

Література

[ред. | ред. код]
  • Régine K.T. Alende. L’expression de la joie et de la peur en anglais et en lingala : essai d’analyse cognitive. Université Laval (фр.)
  • Adolphe Dzokanga. Grammaire pratique du lingala illustrée. Paris. 1995(фр.)
  • L. B. de. Boeck. Manuel de lingala, tenant compte du langage parlé et du langage littéraire. Bruxelles & Lisala (Congo Belge): Editions de Scheut et Procure Mission Catholique. 1952(фр.)
  • Robert M. Jenkins. A study of the Lingala language of the Congo. Duquesne University. 1967. 191 pp.(англ.)
  • Gustaaf Hulstaert. L'origine du lingala. Afrikanistische Arbeitspapiere (AAP) 17. 1989. 81-114(англ.)
  • George Bokamba Eyamba, Virginie Bokamba Molingo. Tósolola na lingála, Madison, Wisconsin, États-Unis, NALRC Press, 2004 ISBN 0-9679587-5-X

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Андрій Ровенчак. Тубільні писемності в Африці від XIX століття до нашого часу // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. — 2017. — Вип. 65. — С. 254-271
  2. ↑ Д.П. Урсу. Конґо // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.
  3. ↑ ДР Конго хоче зробити офіційною жестову мову. Так німим людям гарантуватимуть доступ до державних послуг
  4. ↑ Енциклопедія перекладознавства: у 4 т. Т. 2: пер. з англ. / за ред.: Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара; за заг. ред.: О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. – Вінниця: Нова Книга, 2020. – 280 с. (Серія UTTU Series). ISBN 978-966-382-459-8
  5. ↑ Michael Meeuwis. A grammatical overview of Lingala: Revised and extended edition. München, Lincom, 2020 ISBN 978-3-96939-004-7

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою лінґала
Lokásá ya libosó

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лінґала