Перейти до вмісту

Лісова Слобідка (Лубенський район)

Координати: 50°9′29″ пн. ш. 32°59′6″ сх. д. / 50.15806° пн. ш. 32.98500° сх. д. / 50.15806; 32.98500
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лісова Слобідка (Чорнухинський район))
село Лісова Слобідка
На вулиці в Лісовій Слобідці
На вулиці в Лісовій Слобідці
На вулиці в Лісовій Слобідці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Чорнухинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53040130180078574 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване початок XVIII століття
Населення 98
Поштовий індекс 37133
Телефонний код +380 5340
Географічні дані
Географічні координати 50°9′29″ пн. ш. 32°59′6″ сх. д. / 50.15806° пн. ш. 32.98500° сх. д. / 50.15806; 32.98500
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Місцева влада
Адреса ради 37100, Полтавська обл, Лубенський р-н, селище Чорнухи, вул. Центральна, буд. 39
Карта
Лісова Слобідка. Карта розташування: Україна
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка. Карта розташування: Полтавська область
Лісова Слобідка
Лісова Слобідка
Мапа
Мапа

CMNS: Лісова Слобідка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лісова́ Слобі́дка — село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 98 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Постав-Муківська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Лісова Слобідка знаходиться на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Постав-Мука, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Городище, на протилежному березі - село Лушники. До села примикає невеликий лісовий масив. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Село було засноване на початку XVIII ст. Входило до складу Городищанської сотні Лубенського полку. Перша писемна згадка датується 1714 роком.

На 1726 рік у селі було 9 селянських дворів.

На 1781 рік у селі було 50 хат: чотири, у яких жили козацькі сім'ї, 21 вільних селян та 25 — селян-кріпаків та козацьких підсусідків.

Населення в 1801 році — 119 «душ чоловічої статі»(усього близько 250 чол.), в 1910 р. — 497 чол.

У ХІХ-на початку ХХ ст. у селі набули поширення два ремесла — гончарство і плетіння виробів із рогозу.

У 1901 році в селі збудовано однокласне початкове народне училище.

Наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. в селі з'явилися громада протестантів (близько 15 дворів).

Під час Другої світової війни загинуло 67 жителів Слобідки, з них на фронтах — 61 чол.

Село постраждало в часи Голодомору 1946-1947 років[1].

На даний момент село належить до депресивних. Населення на 2014 рік — менше 50 чол.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Федоренко Марія — Герой Соціалістичної Праці(1949), нагороджена 2 орденами Леніна(1949,1958).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Булда М. Край Григорія Сковороди. — Гадяч, 2013.
  • Назаренко В. 300-літнє село над Удаєм // Нова праця. — 2014.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. До питання історіографії голоду 1946–1947 р.р. в Україні, стор 325 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]