Очікує на перевірку

Магнус Габріель Делагарді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Магнус Габрієль Делагарді)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магнус Габріель Делагарді
швед. Magnus Gabriel De la Gardie
Народився15 жовтня 1622(1622-10-15)[4][1][…]
Ревель, Швеція[1]
Помер26 квітня 1686(1686-04-26)[1][2][…] (63 роки)
Venngarn Castled, комуна Сігтуна, лен Стокгольм, Швеція[1]
ПохованняВарнгемське абатство
Країна Швеція[6]
Діяльністьполітик, суддя, землевласник, військовослужбовець
Alma materУніверситет Уппсала
Знання мовшведська[7]
ЗакладУніверситет Уппсала
УчасникТридцятирічна війна
ПосадаLord High Steward of Swedend, риксмаршал, Lord High Treasurer of Swedend, Lord High Chancellor of Swedend і President of Svea Court of Appeald
Військове званнягенерал-лейтенант
Конфесіялютеранство
РідДелагарді
БатькоЯкоб Понтуссон Делаґарді[1][8][9]
МатиЕбба Браге[8]
Брати, сестриChristina Catharina De la Gardied, Maria Sofia De la Gardied, Jacob Casimir De la Gardied, Аксель Юліус Делагарді і Pontus Fredrik De la Gardied
У шлюбі зМарія Єфросинія Цвайбрюккенська[1]
ДітиCatharina Charlotta De la Gardied[8], Gustaf Adolf De la Gardied і Magnus Gabriel Graf de la Gardied

Магнус Габрієль Делагарді (швед. Magnus Gabriel De la Gardie, 15 жовтня 1622, Таллінн — 26 квітня 1686, Сигтуна) — шведський державний діяч, граф, рейхсмаршал, з 1647 член Державної ради, генерал-губернатор Ліфляндії, у 1660–1680 рейхсканцлер. Старший син фельдмаршала Якоба Делагарді, шведського роду французького походження — Де ла Ґарді.

Біографія

[ред. | ред. код]
Магнус зі своєю дружиною Марією. 1653

Магнус здобув гарну освіту (у тому числі і в Уппсальскому університеті) подорожуючи Європою. У 1669 Делагарді передав у дар Уппсальскому університету свою колекцію рукописів, що включає Молодшу Едду і Срібний кодекс — переклад з Євангелія на готську мову єпископа Ульфіли.

Він був одним із фаворитів людини, що правила в ті роки (1644–1654) — королеви Христини, але одружився зі своєю кузиною — принцесою Марією Євфросинією з Цвайбрюкена.

Був губернатором Саксонії, брав участь в облозі Праги, в 1652 році став канцлером казначейства. Під час правління Карла X Густава (брат Марії Євфросинії), Магнус служив у Ліфляндії і взяв участь у війні, що отримала назву «Шведський потоп» (командував шведською армією, яка вторглася у Литву). Коли Карл Густав помер у 1660 році, Магнус відповідно до його заповіту, був призначений канцлером.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]