Перейти до вмісту

Магура Ігор Сильвестрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Магура Ігор Сільвестрович)
Магура Ігор Сильвестрович
Народився22 листопада 1928(1928-11-22)
м.Київ
Помер2 квітня 2022(2022-04-02) (93 роки)
м. Київ
Місце проживанняКиїв, Петербург
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Діяльністьбіофізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький державний медичний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізіологія, біофізика
ЗакладКиївський національний університет, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України
Вчене званняакадемік НАН України
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникДанило Воронцов
Відомі учніНана Войтенко
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМагура Сильвестр Сильвестрович Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиДержавна премія України в галузі науки і техніки Державна премія СРСР Заслужений діяч науки і техніки України

Магура Ігор Сильвестрович (22 листопада 1928, м.Київ — 2 квітня 2022, Київ) — доктор біологічних наук, професор, академік НАН України. Син українського археолога Сильвестра Магури.

Коротка біографія

[ред. | ред. код]
  • 1953 — закінчив військово-морський факультет 1-го Ленінградського медичного інституту.
  • 1953 — старший ординатор госпіталю
  • 1955 — переведено до Чорноморського флоту
  • 1958 — молодший науковий співробітник відділу електрофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР.
  • 1963 — у відділі загальної фізіології нервової системи.
  • 1963 — кандидатська дисертація на тему «Влияние ионной среды и некоторых фармакологических веществ на мембранный потенциал покоя поперечнополосатого мышечного волокна».
  • Упродовж 1982-1996 — керівник відділу загальної фізіології НДІ фізіології ім. Петра Богача Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
  • З 1983 обіймав посаду професора кафедри молекулярної фізіології та біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основний напрямок наукової діяльності — електрофізіологія. Розробляв проблему нейроімунної взаємодії, зокрема досліджував імуномодулятор інтерферону та вторинні посередники його дії (олігоаденілатів) на нервові клітини, вивчав молекулярні механізми регуляції клітинної збудливості, зокрема пластичність цих процесів і роль калієвих каналів. Один із засновників і ключових лекторів Кафедри молекулярної фізіології та біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, що згодом реорганізовано у Київський академічний університет. Також читав лекції на кафедрах біофізики та медичної радіофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в Інституті та кафедрі прикладної фізики НТУУ «КПІ». Був членом спеціалізованої вченої ради Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця за спеціальністю «Фізіологія людини і тварин» та членом редакційної ради міжнародного наукового журналу «Нейрофизиология/Neurophysyology». Має понад 300 наукових праць.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Биофизика. К., 1988 (в співавт.);
  • Біофізика. Підручник К., 2001. (в співавт.);
  • Вплив кофеїну на електричну реакцію ацинарних клітин підшлункової залози собаки //Фізіологічний журнал 1992.
  • Особенности влияния хлорпромазина, трифторперазина на электрические реакции ацинарных клеток поджелудочной железы при стимуляции пентагастрином // «Биоритмы пищеварительной системы и гомеостаз», 1994.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]