Майлов Андрій Павлович
| Майлов Андрій Павлович | |
|---|---|
 А. П. Майлов. Портрет на поховальній урні | |
| Народився | 1909 Російська імперія |
| Помер | 21 жовтня 1933 Львів, Польська Республіка |
| Діяльність | дипломат |
| Посада | ІНВ ОДПУ |
| Партія | КПРС |
Андрій Павлович Майлов (псевдо Олексій Майлов[1]; 1909, Російська імперія — 21 жовтня 1933, Львів, Україна) — радянський співробітник ІНВ ОДПУ, секретар Консульства СРСР у Львові, повноважний представник Йосипа Сталіна для контролю над дипломатичними установами СРСР на території Другої Речі Посполитої.
Був убитий двома пострілами в голову та серце 21 жовтня 1933 року під час нападу на консульство борцем за волю України провідником ОУН Миколою Лемиком. Микола Лемик без опору здався польським поліціянтам і був заарештований. 30 жовтня того ж року Львівським окружним судом Миколу Лемика засуджено до смертної кари, заміненої довічним ув'язненням. Скориставшись ситуацією загального хаосу, що виникла внаслідок нападу Німеччини на Польщу, у вересні 1939 року Микола Лемик утік під час етапування в'язнів тюрми «Святий Хрест», де попередньо відбував покарання. Після початку Німецько-радянської війни очолив Середню похідну групу ОУН(б). Заарештований і розстріляний гестапо в Миргороді на Полтавщині в жовтні 1941 року.
Убивство набуло розголосу як символічний акт помсти за Голодомор 1932—1933 років в Україні та Кубані, викликало черговий сплеск напруги в радянсько-польських стосунках[2], а також стало демонстрацією суспільної активності ОУН[3].
- ↑ Україна і Польща 1920—1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. — Київ: Дух і Літера, 2012. — С. 433—436; 577.
- ↑ David L. Ransel, Bożena Shallcross. Polish Encounters, Russian Identity. Indiana University Press, 2005. P. 182. [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Rebecca Haynes, Martyn Rady. In the Shadow of Hitler: Personalities of the Right in Central and Eastern Europe. I. B. Tauris, 2011. P. 242. (англ.)