Томас Майн Рід
| Томас Майн Рід | ||||
|---|---|---|---|---|
| Thomas Mayne Reid | ||||
 Зображення скановано з книги Державного видавництва дитячої літератури РФ, М. 1956 | ||||
| Народився | 4 квітня 1818 Балліроні, графство Даун, Північна Ірландія | |||
| Помер | 22 жовтня 1883 (65 років) Лондон, Сполучене Королівство[1][2] | |||
| Поховання | Кенсал-Грін | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Національність | шотландець | |||
| Діяльність | журналіст, воєнний кореспондент, прозаїк | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Напрямок | пригодницький роман | |||
| Жанр | Неоромантизм | |||
| Magnum opus | «Вершник без голови» | |||
| У шлюбі з | Elizabeth Reidd | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | американо-мексиканська війна | |||
|
| ||||
 Томас Майн Рід у Вікісховищі | ||||
То́мас Майн Рід (англ. Thomas Mayne Reid; 4 квітня 1818 — 22 жовтня 1883) — ірландський письменник.
Народився 4 квітня 1818 року в селі Балліроні (графство Даун, Ірландія) в сім'ї пресвітеріанського пастора, Томаса Майна Ріда Ст. (англ. Rev. Thomas Mayne Reid Sr). І батько, і мати письменника за походженням були шотландцями[3][4]. За сімейною традицією первісток успадкував батьківське ім'я, але надалі відмовився від його першої частини. По материнській лінії він був далеким родичем Вальтера Скотта.
У грудні 1839 року Майн Рід поїхав до США на ще не освоєні простори Заходу, там він полював, торгував з індіанцями. Деякий час він був вчителем і репортером. У 1843 році у Філадельфії познайомився з Едгаром Алланом По. Як кореспондент газети «Спірит оф тайм» (Spirit of Time) Майн Рід взяв участь у мексиканській війні 1846—1848 р. Тяжке поранення в ногу, яке він отримав у бою під Чапультепеком, дошкуляло йому все життя. У 1848 році в чині капітана (за іншими джерелами — лейтенанта) Майн Рід вийшов у відставку, але одразу поспішив виїхати в Європу, щоб взяти участь у революційному русі спочатку в Баварії, потім в Угорщині. Однак прибув він туди занадто пізно.
Після цього оселився в Лондоні. Зазнавши невдач у комерційній і журналістській сферах (Рід намагався заснувати новий журнал), вирішив присвятити себе літературі. Перший роман Майн Ріда, «Вільні стрільці», який вийшов у 1850 році, описував події мексиканської війни. Протягом наступного десятиріччя вийшли найкращі романи письменника: «Мисливці за скальпами», «Квартеронка», «Оцеола, вождь семінолів» тощо, згодом «Вершник без голови». Вони мали бурхливий успіх.
У тридцять три роки Майн Рід вирішив одружитися, і його шлюб виглядав не менш романтичним, ніж пригоди його героїв: дружиною Майн Ріда стала п'ятнадцятирічна дівчина з англійської аристократичної родини. Однак комерційна непрактичність молодого письменника, екстравагантність і схильність до романтичної екзотики зрештою призвели його на межу банкрутства. Тоді в 1867 році Рід вирішив удруге спробувати щастя в США, де пройшла його юність.
Письменник співчутливо ставився до молодої республіки. У 1860-і роки, у розпал громадянської війни між північними та південними штатами Америки, він засудив расове гноблення, заявивши про свою солідарність зі справою жителів півночі. Але успіх не дався йому й в США, і в 1870 році, ледь зібравши грошей на зворотний шлях, Рід повернувся в Англію — вже назавжди. В останні роки життя Рід писав науково-популярні книги для юнацтва.
Увесь цей час він страждав від фізичного і нервового розладів. Помер 1883 року.
Гуманізм і співчуття силам справедливості, майстерність сюжету і нині викликають інтерес до книг Майн Ріда, зробили його популярним у багатьох країнах. Твори Майн Ріда досягли більшої популярності у Східній Європі, ніж у США.
- Без пощади
- Вільні стрільці (The Rifle Rangers, 1850)
- Мисливці за скальпами (The Scalp Hunters, 1851)
- Білий вождь (The White Chief, 1855)
- Квартеронка (The Quadroon, 1856)
- Оцеола, вождь семінолів (Osceola the Seminole: The Red Fawn of the Flower Land , 1859)
- Вершник без голови (The Headless Horseman, 1865)
- Морське вовченя[ru]
- Томас Майн Рід. Морське вовченя / пер. з анг. Микола Дмитренко. — К. : Дитвидав, 1958. — ? с.
- Томас Майн Рід. Вершник без голови / пер. з анг. Володимир Митрофанов. — К. : Веселка, 1983. — 544 с.
- Томас Майн Рід. Оцеола, вождь семінолів / пер. з анг. Володимир Митрофанов. — К. : КМ-Букс, 2013. — 352 с. — ISBN 978-617-538-272-1.
- Томас Майн Рід. Квартеронка / пер. з анг. Н. та О. Б-ських, О. Ганзюк. — К. : Знання, 2016. — 383 с. — ISBN 978-617-07-0426-9.
- Томас Майн Рід. Верхівець без голови / скор. пер. з анг. Наталія Романович-Ткаченко. — К. : Знання, 2020. — 335 с. — ISBN 978-617-07-0770-3.
Дитячі роки Томаса описані в книзі для дітей «Андрій Кокотюха про Луї Буссенара, Томаса Майна Ріда, Миколу Миклухо-Маклая, Рафаеля Сабатіні, Роберта Луїса Стівенсона» / А. Кокотюха; художник М. Німенко. — Київ : Грані-Т, 2008. — 88 с. : ілюстр. ; 20 см. — (Життя видатних дітей). — 3000 примірників — ISBN 978-966-465-126-1 (в оправі)
- ↑ Бельский А. А. Рид // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 6. — С. 283–284.
- ↑ Рид Томас Майн // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ С. М. Червонный. Слідами капітана Майн Ріда [Архівовано 14 липня 2006 у Wayback Machine.]
- ↑ Майн Рід був за походженням шотландцем як по батьківській, так і по материнській лінії (а не наполовину шотландець, наполовину ірландець, як стверджували радянські дослідники). Цей факт дуже важливий, оскільки його уявною приналежністю до ірландської нації як до пригнобленої нації намагалися пояснити його революційний світогляд; крім того, він не був католиком, як усі віруючі ірландці. Його прадід з боку батька, преподобний Томас Мейн, переселився з Шотландії в Північну Ірландію за 70 років до народження письменника.
- Рід Томас Майн // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 419. — ISBN 966-692-744-6.
- Твори Майн Ріда на chtyvo.org.ua [Архівовано 9 вересня 2011 у Wayback Machine.]
