Мануел Корте-Реал
| Мануел Корте-Реал | |
|---|---|
| порт. Manuel Côrte-Real | |
 | |
| Народився | 29 жовтня 1940 (84 роки) Лісабон |
| Громадянство |  Португалія |
| Діяльність | Дипломат |
| Відомий завдяки | Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Україні |
| Посада | ambassador of Portugal to the United Kingdomd |
| Нагороди |  |
Мануел Енріке де Мелу е Каштру де Мендонса Корте-Реал (порт. Manuel Henrique de Mello e Castro de Mendonça Côrte-Real) (29 жовтня 1940, Лісабон) — португальський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Україні (02.12.1993—16.11.1998).
Народився 29 жовтня 1940 року в Лісабоні; Закінчив історичний факультет Лісабонського університету.
З 23.09.1969 — аташе;
З 12.03.1970 — аташе посольства;
З 19.08.1972 — третій секретар Посольства
З 12.10.1973 — третій секретар Посольство в Бонні
З 07.12.1974 — другий секретар;
З 12.07.1976 — Перший секретар;
З 14.02.1977 — Посольство в Бразиліа;
З 18.01.1980 — Глава кабінету міністра закордонних справ;
З 09.02.1981 — Начальник Бюро міжнародних політичних організацій;
З 01.10.1982 — радник Посольства
З 26.03.1984 — в посольстві в Лондоні; З 05.01.1989 по 5.06.1989 — тимчасовий повірений у справах Португалії у Великій Британії.[1]
З 30.07.1990 — Генеральний консул в Севільї;
З 21.04.1993 — Повноважний міністр;
З 02.12.1993[2] по 16.11.1998 — Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Україні[3] У 1995 році брав участь у тимчасовій місії в ООН, під головуванням Португалії 50-ї Генеральної Асамблеї цієї організації, 14 вересня 1995 року як глава Канцелярії Голови Генеральної Асамблеї ООН; З 02.03.1998 — Повноважний Міністр першого класу; 04.05.1998 — глава протоколу Всесвітньої виставки в Лісабоні, за дорученням;
З 17.11.1998 — президент Дипломатичного інституту;
З 27.10.2000 — керівник Протоколу;
З 30.12.2000 — посол;
З 05.11.2002 — Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії у Швейцарії[4].
З 11.2005 по 10.2008 — голова Державного протоколу[5].
- Великий Хрест Військового ордена Христа;
- Великий хрест за заслуги;
- Офіцер ордена князя Генрі;
- Визволитель ордена Великого Хреста Сан-Мартін, Аргентинська Республіка;
- Великий хрест ордена Заслуг, 1-го класу, Австрійська Республіка;
- Хрест зерно Бернардо О'Хіггінс замовлення, Чилі;
- Великий хрест ордена Заслуг Республіки Габон;
- Великий хрест ордена Заслуг Італії;
- Великий хрест ордена Визволителя, Венесуела;
- Лицар Суверенного військового і Мальти;
- Командор ордена За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина;
- Командор ордена Крузейро-ду-Сул, Бразилія;
- Орден Британської Імперії Командувача;
- Кавалер ордена за заслуги Італії;
- Командувач Санкт-Олав ордена, Норвегія;
- Кавалер ордена Святого Григорія Великого, Апостольська Столиця;
- Офіцер ордена Ріо-Бранко, Бразилія;
- Лицар ордена Ізабелли Католицької, Іспанія;
- Військовий хрест ордена «за Militensi Merit»,
- Орден Суверенного військового Мальтійського ордену.
- ↑ INSTITUTO DIPLOMÁTICO MINISTÉRIO DOS NEGÓCIOS ESTRANGEIROS. Reino Unido - Titulares. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
- ↑ Decreto de nomeação do conselheiro de embaixada Manuel Henrique de Melo e Castro de Mendonça Corte-Real para exercer o cargo de Embaixador de Portugal em Kiev Ucrânia. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
- ↑ INSTITUTO DIPLOMÁTICO MINISTÉRIO DOS NEGÓCIOS ESTRANGEIROS. Ucrânia - Titulares. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
- ↑ Despacho Conjunto 47/2006, de 18 de Janeiro. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 28 березня 2017.
- ↑ INSTITUTO DIPLOMÁTICO MINISTÉRIO DOS NEGÓCIOS ESTRANGEIROS. Chefes do Protocolo. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 28 березня 2017.