Маргарита Зацкін
Маргарита Зацкін | |
---|---|
Margarita Zatzkin | |
Народилася | травень 1883 р. Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Померла | квітень 1927 р. Росаріо, Аргентина |
Громадянство | ![]() ![]() |
Національність | єврейка |
Діяльність | хірург, провізор |
Відома завдяки | медицина, фармація |
Alma mater | Національний університет Кордови |
У шлюбі з | Еліас Феррандес де ла Пуенте |
Маргари́та За́цкін (ісп. Margarita Zatzkin, нар. травень 1884, Одеса — квітень 1927, Росаріо, Аргентина)[1] — перша жінка-провізор (1906) та перша жінка-хірург (1909), яка закінчила Національний університет Кордови, Аргентина.[2] Аргентинська феміністка.
Народилась в Одесі, в той час під російським імперським правлінням. Прибула в Аргентину з батьками в 1891 році у 7 років як неграмотна єврейська іммігрантка. Бувши першою іноземкою, яка вимагала прийняти її як звичайну студентку в Національний коледж Монсеррат[es], де здобула бакалаврський у 1902 р.[2]
Борис Бланк[3] переказує у книзі «Monseñor Pablo Cabrera y Margarita Zatzkin, la hebrea»[4] небезпечне життя Маргарити Зацкін, яка втекла від антисемітських погромів царської Росії, переходячи від селянського способу життя до подорожі в антисанітарних умовах до Кордови.[5] Її історія схожа на біографії Сесілії Грірсон, Ельвіри Росон, Петрони Ейле, Тереси Ратто, Хульєти Лантері та Алісії Моро, які були випускницями медичних закладів між 1889 та 1914 роками, дочками батьків-іммігрантів. Всі вони присвятили себе гінекології та піклуванню про здоров'я жінок.[6]
Наприкінці XIX століття в Аргентині було два університети — у Кордові та Буенос-Айресі — з факультетами медицини, права та природничих наук. На початку дуже мало жінок вступили до університету, як правило, вони були схильні до медицини, акушерства чи фармації.
У Національному університеті Кордови в той час жінкам «дозволяли» вчитися на акушерок, а потім на лікарок. Цей звичай ґрунтувався на тому, що на жінок традиційно покладали функції догляду та допомоги та на тому, що єдиною роллю, відведеною жінкам патріархальним суспільством, було материнство.[7]
Маргарита Зацкін здобула ступінь фармацевта, коли їй було лише 22 роки (1906).[8] Її захоплення Ноєм Ярчо, лікарем бідних єврейських поселенців, зародило в ній покликання до медицини.[5]
Захистила докторську дисертацію в гінекології в 1909 р.[6] З того часу до 1927 року в Кордові захистились ще п'ять хірургинь: Ампаро Лафарга, Ісабель Родрігес, Роза Раковська, Марина Капеллоні та Роза Нава.[9]
Труднощі Маргарити Зацкін в її університетській кар'єрі задокументовані, підкреслюючи дискримінацію, яку вона зазнала так само, як і перші жінки, які вивчали медицину, з боку колег та влади, яка вказувала жінкам навчатися в окремих класах.[6]
У 1910 році Маргарита Зацкін переїхала до Росаріо з чоловіком, доктором Еліасом Феррандесом де ла Пуенте, щоб зарекомендувати себе провізором.[2]
- ↑ Vida judía en Argentina: Aportes para el Bicentenario[недоступне посилання]
- ↑ а б в La gran olvidada: Margarita Zatzkin. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2020.
- ↑ profesor titular por concurso en Cátedra de Ginecología y Obstetricia de la Universidad Nacional de Córdoba
- ↑ Blank, Boris (2001). Monseñor Pablo Cabrera y Margarita Zatzkin, la Hebrea: El Encuentro de DOS Vidas Diferentes. Ediciones del Boulevard. isbn=9879234596, 9789879234594
- ↑ а б Margarita Zatzkin (I) Alicia Migliore comercioyjusticia.info. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2020.
- ↑ а б в Margarita Zatzkin (II) Alicia Migliore comercioyjusticia.info. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 30 серпня 2020.
- ↑ Sabías que la primera egresada mujer de la universidad fue A. Sertini de Caponovo, quien recibió el título de Partera el 15/09/1884?. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 30 серпня 2020.
- ↑ Vera de Flachs, María Cristina (2001). «Las primeras mujeres universitarias en Córdoba (Argentina) y la Escuela de Parteras». Revista de Historia de la Educación Latinoamericana, No. 3, Santa Fe de Bogotá, Colombia.
- ↑ FRANCISCA MONTAUT DE OSUNA: PRIMERA MÉDICA GRADUADA EN LA FACULTAD DE MEDICINA DE ROSARIO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2020. Процитовано 30 серпня 2020.