Маргарита (кронпринцеса Румунії)
Маргарита рум. Majestatea Sa Margareta a României | |
Народження: |
26 березня 1949[1][2] (75 років) Montchoisi Clinicd, Лозанна, Швейцарія[3] |
---|---|
Країна: |
Румунія Велика Британія Швейцарія |
Релігія: | православ'я |
Освіта: | Единбурзький університет |
Рід: | Гогенцоллерн-Зіґмарінґениd і House of Romaniad |
Батько: | Міхай I[2] |
Мати: | Анна Бурбон-Пармська[2] |
Шлюб: | Раду Дудаd |
Автограф: | |
Нагороди: | |
Принцеса Маргарита Румунська, також іменується Кронпринцеса Румунська, Берегиня Румунського престолу, колишня[4][5] принцеса Гогенцоллерн (26 березня 1949 року, Лозанна, Швейцарія) — старша дочка колишнього короля Румунії Міхая I[6][7], і його дружини королеви Анни. Вона є пра-пра-пра-правнучкою королеви Вікторії і хрещеною дочкою принца Філіпа.
У Маргарити немає дітей. Її спадкоємицею стане її сестра, принцеса Олена Румунська. Однак згідно з салічним законом, ні Маргарита, ні її сестра не можуть успадкувати трон. 30 грудня 2007 року[8][9], король Міхай призначив принцесу Маргариту передбачуваною спадкоємицею трону, подарувавши їй титул «кронпринцеса Румунська», хоча цей указ через відсутність схвалення Парламенту не має юридичної сили[10][11]. Король Міхай звернувся до румунського Парламенту з проханням, щоб у разі відновлення монархії салічний закон престолонаслідування був скасований.
Свої дитячі роки Маргарита провела в Швейцарії. Після закінчення середньої школи вона планувала вступати в паризьку Школу витончених мистецтв. Сім'я переконала її провести рік з бабусею, Королевою-матір'ю Оленою, у Флоренції. Потім вона вступила до Единбурзького університету, випустившись з якого працювала в різних британських університетах, спеціалізуючись на соціології медицини і охороні здоров'я.
Маргарита брала участь в дослідницькій програмі Всесвітньої організації охорони здоров'я, спрямованої на розвиток політики охорони здоров'я і розробку превентивних проектів. У 1983 році вона переїхала в Рим і стала співпрацювати з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН. Як один з організаторів Всесвітнього дня продовольства вона працювала над кампанією з підвищення обізнаності населення про сільськогосподарські проекти, по боротьбі з голодом і бідністю. Три роки по тому вона вступила в Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку.
У 1989 році вона приєдналася до свого батька в Женеві і присвятила себе благодійній роботі в Румунії. Вона знайшла рідну країну в гнітючому стані: більше 150 тис. дітей жили в сирітських притулках. Це справило на Маргариту сильне враження, і в 1990 році вона створила Фонд принцеси Маргарити Румунської[12], некомерційну організацію, що займається формуванням громадянського суспільства в Румунії. На сьогоднішній день Фонд здійснює програми щодо поліпшення житлових умов дітей, молодих сімей та літніх, по формуванню зв'язків між молодим і старим поколіннями, по стимулюванню неурядових організацій, які працюють з дітьми, з розвитку творчості. За роки свого існування Фонд зібрав понад 5 млн євро.[13]
21 вересня 1996 року в Лозанні Маргарита вийшла заміж за Раду Дуду, якому було надано титул принца Гогенцоллерн-Верінг 1 січня 1999 року.[14] Зараз його повний титул Його королівська високість Раду, принц Румунії, майбутній принц-консорт Румунії. Супроводжуваний дружиною, або найчастіше один він зазвичай представляє монаршу родину на різних світських заходах.[15] Маргарита і Раду познайомилися в 1994 році під час роботи в Фонді принцеси Маргарити. Вони живуть у Палаці Єлизавети в Бухаресті.[16]
Під час навчання в Единбурзькому університеті Маргарита була в романтичних стосунках з Гордоном Брауном, майбутнім прем'єр-міністром Великої Британії.[17]
- Кавалер ордена Почесного легіону.[18]
- Офіційний сайт Фонду принцеси Маргарити Румунської [Архівовано 10 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт румунської королівської сім'ї [Архівовано 27 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #142860131 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ (рум.) King Michael I announces the severance of all historical and dynastic ties to the House of Hohenzollern, Adevarul, 11 May 2011. adevarul.ro (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
- ↑ (рум.) The history of the conflicts between the Royal House of Romania and the Princely House of Hohenzollern, Adevarul, 11 May 2011. Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
- ↑ Compression," Time, 12 January 1948. Архів оригіналу за 10 березня 2016.
- ↑ "Milestones," Time, 21 June 1948. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016.
- ↑ Fundamental Rules of the Royal Family of Romania (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2013.
- ↑ "Princess Margarita, heiress to the throne of Romania," Evenimentul Zilei, 30 December 2007. Архів оригіналу за 15 березня 2009.
- ↑ "The King and Margareta – On The "Day of the Republic" The King Designated His Successor", Jurnalul National, 2 January 2008. Архів оригіналу за 6 травня 2021.
- ↑ "The Actor Duda in The Role of A Lifetime: Prince Consort of Romania," Cotidianul, 3 January 2008. Архів оригіналу за 5 серпня 2017.
- ↑ Princess Margaret of Romania Trust website. Архів оригіналу за 16 травня 2014.
- ↑ The Princess Margarita of Romania Foundation website (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016.
- ↑ «The Prime Minister proposed Radu Duda a seat as a Senator of the Democrat Social Party (ruling party in Romania)», MEDIAFAX AGENCY, 6 August 2004. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- ↑ «10 May — Sad Destiny, Memorable Date», Dilema Veche, 12 May 2006. Архів оригіналу за 23 серпня 2017.
- ↑ Official biography PMRT website http://www.fpmr.ro/index.php?page=hrh-the-princess-margarita. Архів оригіналу за 29 червня 2017.
- ↑ «Gordon Brown profiled», The Guardian, 6 March 2001. Архів оригіналу за 1 грудня 2016.
- ↑ Crown Princess Margarita is made a Knight of Légion d'honneur | The Royal Forums. Архів оригіналу за 1 квітня 2015.