Перейти до вмісту

Ставнійчук Марина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Марина Ставнійчук)
Ставнійчук Марина Іванівна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася3 травня 1965(1965-05-03) (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бершадь, Вінницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат юридичних наук
Нагороди
Орден княгині Ольги II ступеня орден княгині Ольги III ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений юрист України

Марина Іванівна Ставнійчук (нар. 3 травня 1965, Бершадь, Вінницька область, Українська РСР) — український юрист, кандидат юридичних наук (1999), Заслужений юрист України (2002). Голова правління Громадського об'єднання «За демократію через право»[1], віце-президент Світового конгресу українських юристів[2].

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1987 закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, правознавство, юрист.

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 08.1987 — 11.1987: стажист адвоката в юридичній консультації Ленінського району м. Вінниці.
  • 11.1987 — 01.1997: аспірантка Інституту держави і права ім. В. М. Корецького.
  • 01.1997 — 04.1999: молодший науковий співробітник, вчений секретар Інституту держави і права ім. В. М. Корецького.
  • 04.1999 — 06.2007: член, заступник Голови Центральної виборчої комісії.
  • 06.2007 — 03.2010: заступник Глави Секретаріату Президента України — Представник Президента України у Конституційному Суді України, представник Президента України у Центральній виборчій комісії.
  • 2009—2013: Член Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).
  • з 1 квітня 2011 року — заступник Глави Адміністрації Президента України.[3]
  • 04.2011 — 10.2014: Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України.
  • 2013 і дотепер — експерт Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія).

З листопада 2017 року — голова комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України.

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Автор понад сімдесяти наукових праць у галузі конституційного права України, порівняльного конституційного права, в тому числі автор наукової монографії, співавтор багатьох колективних наукових монографій, підручників, навчальних посібників, інформаційно-аналітичних видань, підготовлених та виданих Центральною виборчою комісією, а також низки статей багатотомного видання «Юридична енциклопедія».

За редакцією Ставнійчук М. І. підготовлено та видано перший в Україні навчальний посібник «Виборче право України» (2003)

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджена орденом княгині Ольги II ст. (2007)[4], III ст. (2005)[5], Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2006). Заслужений юрист України.

Нагороджена Премією імені М. П. Василенка Національної академії наук України за цикл праць «Проблеми становлення і розвитку правової держави в Україні». Лауреат всеукраїнських конкурсів на найкраще юридичне видання, що проводяться Спілкою юристів України.

Лауреатка премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2018)

Має перший ранг державного службовця.

Захоплюється літературою, живописом та вирощуванням квітів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dempro | ГО «За Демократію через Право». dempro.org.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 2 лютого 2016. 
  2. Керівна Рада
  3. Указ Президента України № 342/2011 від 1 квітня 2011 року «Про призначення М.Ставнійчук заступником Глави Адміністрації Президента України»
  4. Указ Президента України № 1087/2007 від 12 листопада 2007 року «Про відзначення державними нагородами України працівників Центральної виборчої комісії»
  5. Указ Президента України № 1193/2005 від 23 серпня 2005 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»

Посилання

[ред. | ред. код]