Марко Уренья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Маркос Уренья)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марко Уренья
Марко Уренья
Марко Уренья
Особисті дані
Повне ім'я Марко Даніло Уренья Поррас
Народження 5 березня 1990(1990-03-05) (34 роки)
  Сан-Хосе, Коста-Рика
Зріст 179 см
Вага 69 кг
Громадянство  Коста-Рика
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб США «Лос-Анджелес»
Номер 61
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2010 Коста-Рика «Алахуеленсе» 59 (10)
2011–2014 Росія «Кубань» 31 (0)
2014–2016 Данія «Мідтьюлланд» 29 (5)
2016–2017 Данія «Брондбю» 13 (0)
2017 США «Сан-Хосе Ерзквейкс» 25 (5)
2018– США «Лос-Анджелес» 7 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007 Коста-Рика Коста-Рика U-17 4 (1)
2009 Коста-Рика Коста-Рика U-20 7 (3)
2009– Коста-Рика Коста-Рика 62 (15)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 травня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 25 травня 2018.

Марко Уренья (ісп. Marco Ureña, нар. 5 березня 1990, Сан-Хосе) — костариканський футболіст, нападник та фланговий півзахисник збірної Коста-Рики та клубу «Лос-Анджелес».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 2008 року виступами за команду клубу «Алахуеленсе», в якій провів два сезони, взявши участь у 59 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Алахуеленсе», був основним гравцем команди і допоміг у сезоні 2010/11 виграти чемпіонат країни (Інвьерно).

Марко Уренья під час виступів за «Кубань». 7 травня 2012 року.

До складу клубу «Кубань» приєднався 3 березня 2011 року. Дебютував у складі російського клубу 9 квітня 2011 року, вийшовши на заміну Сергію Давидову на 62-й хвилині виїзного матчу 4-го туру Прем'єр-ліги проти московського «Динамо»[1]. За 2,5 роки в «Кубані» форвард не забив жодного голу і перестав запрошувати в збірну. Однак у 2014 році отримав місце у складі національної збірної на чемпіонаті світу в Бразилії[2].

Після «мундіалю» перейшов на правах оренди в данський «Мідтьюлланд»[3], після завершення якої 10 грудня 2014 року костариканець підписав повноцінний контракт з клубом[4]. У першому ж сезоні став з командою чемпіоном Данії.

21 липня 2016 року став гравцем «Брондбю»[5][6], але провів у команді лише пів року, після чого у січні 2017 року перейшов у американський «Сан-Хосе Ерзквейкс»[7], де провів наступний сезон.

У грудні 2017 року на Драфті розширення MLS[en] був вибраний під третім номером новоствореним клубом «Лос-Анджелес»[8], в якому і продовжив виступи з початку сезону 2018 року.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2007 року дебютував у складі юнацької збірної Коста-Рики, за яку зіграв 4 матчі і забив один гол в юнацькому чемпіонаті світу в Південній Кореї.

2009 року залучався до складу молодіжної збірної Коста-Рики у складі якої був учасником молодіжного чемпіонату світу 2009 року, на якому разом з командою зайняв четверте місце. Всього на молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 3 голи.

2009 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Коста-Рики. У 2011 році став у складі збірної фіналістом Кубка націй Центральної Америки, де взяв участь у тому числі і у вирішальному матчі турніру, в якому забив єдиний гол своєї команди на 73-й хвилині зустрічі. Що, однак, костариканцям не допомогло, оскільки в результаті вони поступилися Гондурасу з рахунком 1:2. Крім того, Маркос з трьома м'ячами став найкращим бомбардиром і володарем «золотого бутсу» турніру (разом з Рафаелем Бургосом з Сальвадору). Примітно, що ці голи стали для Уреньї першими у складі збірної.

У червні 2011 року відправився з командою на розіграш Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 року у США, де в першому ж матчі забив 2 голи у ворота збірної Куби. За підсумками тієї зустрічі, за версією видання Goal.com, Уренья був визнаний найкращим гравцем матчу. Потім Марко відзначився голом у третьому, заключному матчі в групі проти збірної Мексики. У підсумку на тому турнірі зіграв у всіх 4-х матчах команди.

У травні 2014 року був включений до заявки збірної для участі у фінальній частині чемпіонату світу 2014 року у Бразилії[9], де забив гол у матчі з Уругваєм і дійшов з командою до чвертьфіналу змагань.

Згодом у складі збірної був учасником Кубка Америки 2016 року у США і розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2017 року у США, а наступного року роки поїхав на другий поспіль для себе чемпіонат світу 2018 року у Росії[10].

Наразі провів у формі головної команди країни 62 матчі, забивши 15 голів.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Мідтьюлланд»: 2014-15

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистика матчу «Динамо» — «Кубань» (рос.). "championat.ru". 09.04.2011. Архів оригіналу за 12 квітня 2011. Процитовано 2011-4-11.
  2. BBC Sport - World Cup 2014: Costa Rica call up Joel Campbell & Bryan Ruiz. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2018.
  3. FC Midtjylland lejer VM-spiller. FCM.dk (Danish) . FC Midtjylland. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  4. FCM sikrer sig Ureña permanent. FC Midtjylland. 10 грудня 2014. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2018.
  5. Alvarado, José (21 липня 2016). Brondby danés fichó a Marco Ureña. Diario Extra. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  6. Valverde, Esteban (21 липня 2016). Marco Ureña pasa del Midtjylland al Brondby de Dinamarca. La Nación. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  7. San Jose Earthquakes add Costa Rican international Marcos Urena. Major League Soccer. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 8 травня 2017.
  8. LAFC select Tico striker, young prospects in 2017 Expansion Draft. Major League Soccer. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 12 грудня 2017.
  9. Costa Rica World Cup 2014 squad. The Telegraph. 2 червня 2014. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 30 червня 2014.
  10. Arnold, Jon (14 травня 2018). Costa Rica national team World Cup squad: Oscar Ramirez names 23-man roster featuring Keylor Navas, six MLS players. Goal. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]