Перейти до вмісту

Марчелло Баччареллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Марчелло Бачареллі)
Марчелло Бачареллі
Marcello Bacciarelli
Автопортрет
При народженніМарчелло Бачареллі
Народження16 лютого 1731(1731-02-16)
Анделі
Смерть5 січня 1818(1818-01-05) (86 років)
 Рим
Похованнякатедра Івана Хрестителя (Варшава)
Національністьіталієць
КраїнаРіч Посполита
Жанрісторичний живопис
Діяльністьхудожник, митець
Напрямокбароко і класицизм
Відомі учніАнна Раєцька, Якуб Ліпськийd, Jan Ścisłod і Aleksander Majerskid
ЧленВаршавське товариство друзів науки і масонство
ТвориPortrait of Stanislaus Augustus in coronation robesd
У шлюбі зJohanna Juliana Friederike Bacciarellid
ДітиAnna Bacciarellid і Q131448812?
Роботи в колекціїНаціональний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Королівський замок у Варшаві, Дрезденська картинна галерея, Національний музей, Національна портретна галерея Швеції, Національний музей у Варшаві, Musée Feschd, Національний музей у Кракові, Державні художні зібрання Дрездена, Національний музей, Музей історії мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Музей палацу короля Яна III у Вілянуві, Tarnów District Museumd, District Museum in Toruńd, Палац Лазєнковський і Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького
Нагороди
орден Золотої шпори
Автограф

CMNS: Марчелло Баччареллі у Вікісховищі

Марчелло Баччареллі[1] (пол. Marcello Bacciarelli, 16 лютого 1731 — 5 січня 1818) — придворний художник польського короля доби пізнього бароко і раннього класицизму, італієць за походженням. Портретист. Малював також картини з історії Польщі, декоративні твори для палаців (плафони для Королівського замку в Варшаві). Масон.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Італії.

Навчався у Римі у Марко Бенефіаля (Marco Benefial). В 1750 р. його викликали в Дрезден, Саксонія, де узяли на службу до обраного королем Польщі Августа III. Після смерті короля переїхав до Відня, де для імператриці Марії Терезії виконав портрети родини. Потім з 1756 року оселився у Варшаві. Від 1766 року придворний художник польського короля Станіслава II Августа IV Понятовського. З 1768 р. отримав польське дворянство з власним гербом. Як генеральний директор піклувався палацами короля та його колекціями з мистецтва.

Був членом масонської ложі.[2]

У столиці Польщі зустрів художника-італійця Бернардо Беллотто (засновник Академії мистецтв у Варшаві), який працював у Дрездені, Відні і Варшаві.

Якісь його роботи перебували наприкінці XIX століття у палаці в с. Тартаків[3].

Мав учнів; зокрема, Едвард Раставецький називав його учнем Петрановича (але не вказував імені),[4] поляків, серед яких Александер Кучарский, Казімеж Войняковський.

Помер у Варшаві. Похований у катедральній базиліці св. Яна Варшави.

Головні твори

[ред. | ред. код]
  • плафони для Великої зали, Мармурової та Аудієнц-зали Королівського замку в Варшаві
  • «коронаційний портрет короля Станіслава Августа Понятовського» у повний зріст
  • профільний портрет-погруддя Станіслава Августа Понятовського
  • «портрет Ізабелли Понятовської», сестри короля Станіслава Августа
  • портрет принцеси Курляндської Ганни Шарлоти Доротеї Бірон
  • портрет другої дружини маршалка Павла Карла Сангушка Барбари з Дунінів Сангушкової
  • портрет Яна Клеменса Браницького
  • «портрет Людвіга Шимона Гутаковського» (погруддя)
  • алегорична композиція «муза Калліопа»
  • «воєвода Радзіміньський» з Гнезно (Львівська галерея мистецтв, Україна)
  • «автопортрет» (Національний музей (Варшава))

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 410.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Tartaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 217. (пол.)
  4. Rastawiecki E. Petranowicz Bazyli // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — t. II. — S. 99. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Український портрет XVI—XVIII століть: Каталог-альбом, Видання друге. — К.: Артанія Нова, Хмельницький: Галерея, 2006. — 351 с.
  • Bryan, Michael (1886). Robert Edmund Graves, ed. Dictionary of Painters and Engravers, Biographical and Critical (Volume I: A-K). York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. — Р. 66.
  • Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art, 3, pp. 14–15, New York, Grove, 1996. — ISBN 1-884446-00-0. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]