Перейти до вмісту

Маша Меріль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Марія Меріль)
Маша Меріль
Ім'я при народженнірос. Мария-Магдалина Владимировна Гагарина
угор. Marija-Magdalina Vlagyimirovna Gagarina
фр. Maria-Magdalena Vladimirovna Gagarina
ПсевдоMacha Méril
Народилася3 вересня 1940(1940-09-03)[1][2][…] (84 роки)
Рабат, Французьке Марокко
Країна Франція
Діяльністькіноакторка, акторка театру, кінопродюсерка, письменниця
Знання мовфранцузька[4], англійська, італійська і російська
Роки активності1959 — тепер. час
Титулпринцеса
Конфесіяправослав'я
БатькоVladimir Gagarind
У шлюбі зМішель Легран і Gian Vittorio Baldid
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» офіцер ордена Мистецтв та літератури кавалер ордена Сільськогосподарських заслуг Кавалер ордена Почесного легіону
IMDbID 0617736

Марія-Магдалина Гагаріна, відома як Марія (Маша) Меріль — французька акторка театру і кіно, письменниця, продюсерка. Власниця продюсерської компанії «Machafilm».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 3 вересня 1940 р.у Рабат (Марокко) у родині російського князя Володимира Гагаріна (1888—1946) і українки Марії Бельської.

Навчалася в Сорбонні на філологічному факультеті, в акторській школі Шарля Дюллена, відвідувала курси при акторській студії Л Страсберга в Нью-Йорці (1960—1962).

У 1959 дебютувала у фільмі Жерара Урі «Гаряча рука». Популярність отримала у 1964 р., виконавши головну роль у фільмі Жана-Люка Годара «Заміжня жінка». Через три роки організувала власну продюсерську компанію «Machafilm». В цей час була вагітна від Андрона Кончаловського, але зробила аборт[5].

18 вересня 2014 року у Олександро-Невський собор у Парижі на вулиці Дарю повінчалася з французьким композитором і музикантом Мішелем Леграном. Вінчання провів єпископ Телміський Іов (Геча)[6].

Пізніше одружилася з італійським режисером і продюсером Джаном Вітторіо Бальді. У 43 роки князівна захопилася 33-річним актором Стефаном Фрессом. Вони прожили разом 7 років, і Меріль, за її словами, взяла на себе роль Пігмаліона, зробивши з Фресса справжнього артиста.

У 50 років дебютувала як письменниця. Марія Меріль опублікувала півтора десятка книг — романи, спогади, п'єси. Сьогодні відразу три видавництва запропонували їй повідати історію її стосунків з Мішелем Леграном. 

Незмінна учасниця популярної сатиричної радіопередачі «Розумні голови», де беруть участь відомі французькі гострослови.[6] 

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Знялася у близько 60 фільмах:

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У 2018 підтримала звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1013504283 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ GeneaStar
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Французская актриса Маша Мериль: «Мы с Андроном занимались любовью, когда другие просматривали... (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  6. ↑ а б Винница.info | Історія кохання Мішеля Леграна — це приклад, що і у 82 можна знайти кохання свого життя!. www.vinnitsa.info. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  7. ↑ Appel pour la libération d'Oleg Sentsov. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Маша_Меріль