Перейти до вмісту

Абрагам Маслоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Маслов Абрагем)
Абрагам Маслоу
англ. Abraham Harold Maslow
Народився1 квітня 1908(1908-04-01)
Бруклін, Нью-Йорк, США
Помер8 червня 1970(1970-06-08) (62 роки)
Менло-Парк, Каліфорнія, США
·інфаркт міокарда[1]
ПохованняМаунт Оберн[2]
КраїнаСША США
Національністьукраїнський єврей
Діяльністьвикладач університету, соціолог, психолог
Alma materУніверситет Вісконсин-Медісон і Корнелльський університет
Галузьпсихологія, один із засновників гуманістичної психології
ЗакладБрандейський університет[3]
Бруклінський коледж[3]
ПосадаPresident of the American Psychological Associationd[4]
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникHarry Harlowd
ВчителіАльфред Адлер
Відомі учніSteve Andreaasd
ЧленствоАмериканська психологічна асоціація
Відомий завдяки:гуманістичній психології
У шлюбі зBertha Goodman Maslowd
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Абрагам Маслоу у Вікісховищі

А́брагам Маслоу (Маслов; англ. Abraham Harold Maslow; 1 квітня 1908, Бруклін, Нью-Йорк — 8 червня 1970, Менло-Парк, Каліфорнія) — видатний американський психолог, засновник гуманістичної психології.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Був найстаршим з семи дітей Самуїла Маслова та Рози Шиловської. Стосунки Маслоу зі своїми батьками, єврейськими іммігрантами з Києва, були напруженими.

Середню освіту здобув у безкоштовних нью-йоркських школах. За порадою батька, вступив у юридичний коледж, однак втративши інтерес до навчання, він навіть не закінчив першого курсу.

Наприкінці 1928 одружився з Бертою, своєю двоюрідною сестрою. Вони вступили у Медісонський університет (Вісконсин), де Маслоу став бакалавром (1930), магістром (1931), і доктором (1934) психології.

Теорія мотивації

[ред. | ред. код]

Його теорія потреб знайшла широке застосування в економіці, займаючи важливе місце в побудові теорій мотивації і поведінки споживачів.

Ієрархія людських потреб за А. Маслоу. Сходинки (знизу вгору):
1. Фізіологічні
2. Безпека
3. Любов / Належність до чого-небудь
4. Повага
5. Пізнання
6. Естетичні
7. Самоактуалізація
Причому останні три рівні: «пізнання», «естетичні» та «самоактуалізація» в загальному випадку називають «Потребою в самовираженні» (Потреба в особистісному зростанні)

Маслоу вважав, що всі самоактуалізовані люди мають загальні характерні риси:

  • Самоповагу і повагу до інших;
  • Доброзичливість і терпимість;
  • Інтерес до навколишнього світу;
  • Прагнення розібратися в собі;
  • І ряд інших.

До числа таких самоактуалізованих людей Маслоу відносив Авраама Лінкольна, Томаса Джефферсона, Альберта Ейнштейна, Елеонору Рузвельт, Джейн Адамс, Вільяма Джеймса, Альберта Швейцера, Олдоса Гакслі і Баруха Спінозу.

Діаграма Маслоу

[ред. | ред. код]

Широко відома, іноді приписувана Маслоу так звана «Піраміда Маслоу» — діаграма, що ієрархічно представляє людські потреби. Проте в жодній з його публікацій такої схеми немає, навпаки, він вважав, що ієрархія потреб не є фіксованою і найбільшою мірою залежить від індивідуальних особливостей кожної людини. «Піраміда потреб» введена, ймовірно, для спрощеного викладу ідеї ієрархії потреб, зустрічається вперше в німецькомовній літературі 1970-х років, наприклад, у першому виданні підручника У. Стоппа (1975 рік).[5]

Діаграма Маслоу показує, в якому порядку людина в середньому задовольняє свої потреби. Хоча статистично діаграма правильна, бувають випадки, коли, наприклад, потреба у визнанні для людини важливіша, за потреби в любові.[6]

Список робіт

[ред. | ред. код]
  • A Theory of Human Motivation [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] (опубліковано у Psychological Review, 1943, Vol. 50 #4, pp. 370–396).
  • Motivation and Personality (1-е видання: 1954, 2-е видання: 1970, 3-є видання 1987)
  • Religions, Values and Peak-experiences, Columbus, Ohio: Ohio State University Press, 1964.
  • Eupsychian Management, 1965; republished as Maslow on Management, 1998
  • The Psychology of Science: A Reconnaissance, New York: Harper & Row, 1966; Chapel Hill: Maurice Bassett, 2002.
  • Toward a Psychology of Being, (2-е видання, 1968)
  • The Farther Reaches of Human Nature, 1971

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лозниця В. С. Психологія менеджменту. Навч. посібник. — К., КДУ, 1996.
Лозниця В. С. Психологія менеджменту: теорія і практика. Навч. посібник. — К., КНЕУ, 1997. — 245 с. — ISBN 966-574-075-Х
  • Психологія. Підручник для студ. вищ. закл. освіти / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. К. : Либідь, 1999. — 558 с.: іл. — ISBN 966-06-0083-6. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2000. — 558 с. ISBN 966-06-0175-1 Вид. 3-тє, стер. — К. : Либідь, 2001. — 558 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • П. Гірностай. Маслоу Абрахам Гарольд // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.430 ISBN 978-966-611-818-2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.nytimes.com/1970/06/10/archives/dr-abraham-maslow-founder-of-humanistic-psychology-dies.html?_r=0
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б NNDB — 2002.
  4. ↑ https://www.apa.org/about/governance/president/former-presidents
  5. ↑ Генкин Б. М. Экономика и социология труда: Учебник для ВУЗов. М., НОРМА, 2007 г. 3.1 История проблемы, или Почему Маслоу не строил пирамиду потребностей? ISBN 978-5-468-00061-8 Текст [Архівовано 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Маслоу А. Г. Мотивация и личность. — СПб.: Евразия, 1999. — 478 с. ISBN 5-8071-0016-6 [1] [Архівовано 8 січня 2011 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абрагам_Маслоу&oldid=43700763