Перейти до вмісту

Маттіас Браун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Матьяш Бернард Браун)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Браун.
Маттіас Бернард Браун
Matyáš Bernard Braun
Бог-Творець (скульптура М.Б.Брауна)
При народженніMatyáš Bernard Braun
Народження24 лютого 1684(1684-02-24)
Заутенс поряд з Інсбруком
Смерть15 лютого 1738(1738-02-15) (53 роки)
 Прага
ПохованняSt. Stephen's Churchd
Національністьавстрієць
КраїнаАвстрійська імперія
Жанрбіблійна і алегорична скульптура
Навчанняв Італії
Діяльністьскульптор, різьбяр
Напрямокбароко і рококо
Роки творчості1710 - 1737
Покровительграф Шпорк
ТвориТри фігури святих Карлового Мосту (Прага), монумент австрійському імператору Карлові VI ( Хлавенєц ), чумні стовпи (Яромерж), Каплиця Св Трійці (Становиці), декоративна скульптура Вртбовського саду (Прага), алегоричні скульптури «Чесноти» і «Гріхи» шпиталю в замку Кукс.
РодичіАнтонін Браун[2]
Роботи в колекціїНаціональна галерея
CMNS: Маттіас Браун у Вікісховищі

Маттіас Бернард Браун[3] (іноді Матіаш Бернард Браун[4]; нім. Matthias Bernard Braun, чеськ. Matyáš Bernard Braun; 24 лютого 1684, Заутенс поблизу Інсбрука, Австрія — 15 лютого 1738, Прага) — видатний скульптор доби бароко в Центральній Європі, найкращий представник бароко Праги, австрієць за походженням.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження і навчання

[ред. | ред. код]

Маттіас Бернард був сином коваля Якуба Брауна, п'ятою дитиною в родині, що мала дев'ять дітей. У родині молодший брат Домінік став художником, а скульптором теж став небіж (племінник) Антонін Браун.

Завдяки втручанню монахів-цистеріанців у Стамсі здійснив освітню подорож в Італію, де опанував мистецтво скульптора. Великий вплив на Матіаша мали твори Лоренцо Берніні (1598—1680) та італійських майстрів декоративної скульптури з Болоньї та Венеції.

Знайомство в Італії

[ред. | ред. код]

Дослідники Чехії стверджують, що Браун познайомився з графом Шпорком в Італії у 1704 р. Для 20-річного таланта зустріч стала зірковим часом, бо граф стане головним замовником скульптора.

Граф Шпорк

[ред. | ред. код]
Граф Ян фон Шпорк
Церква Св. Трійці, шпиталь замку Кукс, скульптура «Благовіщення»

1662 року генерал австрійської кавалерії Йоганн Шпорк придбав у Чехії садибу Кукс. Родина тут не жила. Садиба перейшла у спадок сину Франтішекові Антонінові Шпорку. Високоосвічений граф дізнався про наявність джерел мінеральних вод поблизу садиби і ще 1695 р. і відіслав проби води в Карлів університет Праги. Відповідь була схвальна. І граф вирішив зробити в садибі прибутковий заклад — курорт.

Замок Кукс і курорт Кукс

[ред. | ред. код]

Граф Шпорк не шкодував зусиль і грошей. На розбудову курорту пішло майже 20 років. Граф зробив Кукс своєю резиденцією, де побудували палац, іподром, стайню, шпиталь для ветеранів війни з Туреччиною, церкву св. Трійці, театр, курортні будівлі, барокові регулярні сади, шпиталь. Сад бароко — неможливий без скульптур. У нагоді стало і давнє знайомство Шпорка зі скульптором Брауном.

У Празі

[ред. | ред. код]
Христос втішає в. Люїтгарту, Карловий міст, Прага

Приблизно з 1710 року — Браун у Празі. Вже перша його робота принесла успіх. Нею стала скульптурна група для Карлового моста «Свята Люїтгарта». Біля розп'яття Христа палко молилася Люітгарта. Теплу і щиру молитву почув Спаситель і, відірвавши руку від хреста, втішив святу. Момент, коли Спаситель поклав руку на плече св. Люїтгарти, і відтворив скульптор.

Успіх дав змогу вступити в цех майстрів Праги. Для Брауна почалося нове життя, у місті він відкрив власну майстерню. Брався до оздоб палаців і парків. Серед його робіт — оздоби терасного Вртбовського саду, може найкращого серед барокових садів Праги. Все це зробило з Брауна майстра вищої кваліфікації.

Твори в Чехії

[ред. | ред. код]

Твори для Шпорка

[ред. | ред. код]
Алегорія Пихи, цикл «Гріхи», замок Кукс
«Янгол Блаженної смерті», замок Кукс

Найбільшої слави Браун зажив, створивши скульптури для терас на курорті Кукс для графа Шпорка. Особливо вдалими були цикли скульптур «Чесноти, або Переваги» і «Гріхи або Вади». До циклу «Чеснот» увійшли алегоричні скульптури Мудрості, Мужності, Справедливості, Щирості, Цнотливості, Щедрості і Наполегливості. «Чесноти» починалися Янголом Блаженної смерті.

Цикл «Гріхів» має Гордість, Скупість, Гнів, Ледачість, Відчай, Заздрість, Розпусту, Ненажерливість, Легковажність, Наклеп. Обидва цикли розділені майданчиком перед церквою Святої Трійці. Розкішний портал барокової церкви прикрашений скульптурною групою «Благовіщення».

Всі скульптури більші за зріст людини і створені з місцевого каменю. Їх встановили на кам'яний паркан обличчями в долину річки Лаба та дерев'яного колись палацу графа Шпорка. Від колишнього помешкання збереглися кам'яні сходи, бічні сторони якого перетворені на невеличкі каскади. Вгорі каскади починаються алегоричними скульптурами річок чи джерел води. На жаль, давній ансамбль давно зруйнований, а помешкання Шпорка не існує. Сучасна забудова різномасштабна та ні формою, ні розташуванням не відповідає первісним вимогам колишнього барокового ансамблю.

Скульптури Брауна в Куксі визнали шедеврами доби бароко в Західній Європі. Нині вони перенесені в галерею, а на парканах шпиталю встановлені копії. Скульптури саду бароко біля шпиталю — виконані помічниками майстра та другорядними майстрами. Серед скульптур — виділяється значними мистецькими якостями декоративна фігура фавна на брамі шпиталю — свідчення неабиякої обдарованості скульптора, однаково успішно творившого групу на біблійну тему, декоративну вазу для саду чи зарозумілу алегорію.

Смерть

[ред. | ред. код]

Робота скульптора була пов'язана з каменем і пилюкою. Браун хворів легенями. Був інфікований на сухоти (туберкульоз), від якого й помер.

Посмертна слава

[ред. | ред. код]
Сучасне погруддя скульптора М. Б. Брауна

Про дивного скульптора знали у Франції. Художник Фернан Леже (1881—1955) спеціально приїздив у Кукс, щоб на власні очі бачити «Чесноти» та «Вади — Гріхи». Прага надрукувала декілька альбомів з творами скульптора. ЮНЕСКО в 1984 році включило шанування скульптора до своїх відзнак. Чехія давала твори Брауна на різні виставки за кордони країни.

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Святий Іво, Карлів міст, Прага
    Святий Іво, Карлів міст, Прага
  • Свята Людмила з малим Вацлавом, Карлів міст (копія)
    Свята Людмила з малим Вацлавом, Карлів міст (копія)
  • Св. Людмила з малим Вацлавом (1720). Оригінал у казематах Вишеграда.
    Св. Людмила з малим Вацлавом (1720). Оригінал у казематах Вишеграда.
  • Свята Люїтгарта, Карлів міст
    Свята Люїтгарта, Карлів міст
  • Замок Кукс, великий вояк у бароковому саду лікарні замку
    Замок Кукс, великий вояк у бароковому саду лікарні замку
  • Давид пред Голіафом, замок Кукс.
    Давид пред Голіафом, замок Кукс.
  • Видіння Св. Губерта в лісі Віфлєєм біля замку Кукс
    Видіння Св. Губерта в лісі Віфлєєм біля замку Кукс
  • Пустельник Онуфрій у лісі Вифлеєм біля замку Кукс
    Пустельник Онуфрій у лісі Вифлеєм біля замку Кукс
  • Надгробок дружини Брауна, Анни Мізелюзової (Anna Miseliusová)
    Надгробок дружини Брауна, Анни Мізелюзової (Anna Miseliusová)
  • Чумний стовп роботи М.Б.Брауна
    Чумний стовп роботи М.Б.Брауна
  • Алегорія Гостинності, цикл «Чесноти»
    Алегорія Гостинності, цикл «Чесноти»
  • Алегорія Жадібності, цикл «Гріхи»
    Алегорія Жадібності, цикл «Гріхи»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ Braun Matyáš Bernard - Královská cesta
  3. ↑ Е. Чаппл. «Самоізольовані» на дахах будинків у Празі (фотогалерея) // Радіо Свобода. — 2020. — 24 квітня.
  4. ↑ Музеї Праги оголосили день безкоштовного входу.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матіаш Бернард Браун
  • Emanuel Poche: Matthias Bernhard Braun — Der Meister des Böhmischen Barock und seine Werkstatt. StudienVerlag 2003, ISBN 3-7065-1856-2 (en alemán)
  • Biographisches Lexikon zur Geschichte der Böhmischen Länder. Band I. ISBN 3-486-44051-9 (en alemán)
  • Joachim Bahlcke u. a.: Handbuch der historischen Stätten Böhmen und Mähren. Stuttgart 1998, ISBN 3-520-32901-8 (en alemán)
  • Erhard Gorys: DuMont Kunst-Reiseführer Tschechische Republik. ISBN 3-7701-2844-3 (en alemán)
  • Knaurs Kunstführer Tschechische Republik. ISBN 3-426-26609-1 (en alemán)
  • Bernhard Grueber: Braun, Matthias v.. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 3. Duncker & Humblot, Leipzig 1876 (en alemán)
  • Josef Prosek, Kuks, Press Foto, Praha, 1977
  • Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963
  • Цтибор Рыбар, «Прага», Олимпия, 1981
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Маттіас_Браун