Літхай
| Літхай | |
|---|---|
тай. ธรรมราชาที่ ๑  | |
 | |
| Ім'я при народженні | тай. ลือไทย |
| Народився | 14 століття Sukhothaid, Сукхотай |
| Помер | 1368 Sukhothaid, Сукхотай |
| Країна | Сукхотай |
| Національність | тайці |
| Місце проживання | Wat Pa Mamuangd |
| Діяльність | монарх, політик, офіцер, Бгікшу, письменник |
| Галузь | Buddhist literatured |
| Знання мов | тайська, Палі, санскрит і Old Khmerd |
| Magnum opus | Traibhūmikathād |
| Суспільний стан | Член королівської родини |
| Титул | король |
| Посада | король Таїланду[d] і Front Palaced |
| Конфесія | Тхеравада |
| Рід | Phra Ruang dynastyd |
| Батько | Лертхай |
| Брати, сестри | May Hnin Htapid |
| У шлюбі з | Sri Dhramarajamadad |
| Діти (1 ) | Леутхай |
Літхай (тай. ลิไทย; бл. 1300–1368) — 6-й правитель Сукотай з династії Пху Руанг у 1347-1368 роках, буддійський філософ і письменник.
Був сином Лертхая. Спочатку призначається уппаратом (віцекоролем) в важливому ремісничому центрі Сі Сатчаналай. Близько 1347 року успадкував владу, взявши ім'я Маха Таммарача I.
Побудував найбільше зображення Будди — Прапуттачиннарат. Він зробив багато копій сліду Будди та перебудував Ват Махатхат у Пхітсанулоку. У настінних написах оголосив онамаганні досягнути стану Будди. Вірність буддизму та його релігійні праці дали йому титул дхармараджа або дхармікараджа.
Йому спадкував син Леутхай.
Автор тайськомовної релігійно-філософської праці «Три Бхумі Пра Руанг» («Три світу Пха Руанг»), що описує різні світи буддистської космології, і той шлях, який карма вказує живій істоті з одного світу в інший. Десять чеснот правителя були визначені як керівні принципи для тайських монархів.
- Jackson, Peter. 'Re-Interpreting the Traiphuum Phra Ruang' in Buddhist Trends in Southeast Asia. Institute of Southeast Asian Studies, Singapore. 1993. ISBN 981-3035-81-1.
- David K. Wyatt: Studies in Thai History. Chiang Mai: Silkworm Books 1999