Пористість
Пористість — наявність порожнин (пор) у тілі (середовищі); вимірюють пористості коефіцієнтом.
Пористість визначає величину запасів нафти (газу) в продуктивному пласті.
Характеристика розмірів і кількості пор у твердому матеріалі. Визначається (у частках одиниці або %) відношенням сумарного об'єму пор у матеріалі до його загального об'єму.
Пористості розрізняють: абсолютну, ефективну (відкриту) та динамічну (корисну). За геометрією форм порожнин розрізняють порову пористість (як правило теригенні породи), а також кавернозну, тріщинувату і порово-каверно-тріщинувату пористість (як правило карбонатні породи).
В гірській справі використовуються терміни абсолютна пористість (англ. absolute porosity) що є синонімом слова пористість,
відкрита (ефективна) пористість (англ. open porosity) — наявність сполучених між собою пор у гірській породі, по яких можливий рух рідин чи газів у природних умовах.
закрита (неефективна) пористість (англ. closed porosity) — коли пори не дозволяють рух рідин чи газів. Розуміння про морфологію породи дозволяє зробити важливі висновки щодо можливості потоків підземних вод, або інших рідин.
За розміром пор пористість розрізняють на:
Макропористість - макропористий матеріал це матеріал що мають пори розміром пори в середньому більше 75-200 нм.
Мезопористість - від 2-х до 200 нм. Мезопорами також називаються канали що з'єднують порожнини в матеріалі. Мезопори розрізняються на корпускулярні, губчаті та мезоструктуровані,
Мікропористість - з порами менше ніж 1.5 - 2нм
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Пористість // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 158. — ISBN 978-966-7407-83-4.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |