Карабаська п'ятірка
Карабаська п'ятірка (Хамсей-і Карабаг)[1] — п'ять вірменських мелікств (князівств) на території Карабаху та почасти Сюніку[2]. Хачен, Гюлістан, Джраберд, Варанда, Дізак, Цар та Гардам були автономними князівствами, що існували до їхньої анексії Російською імперією на початку XIX століття та мали свої витоки з князівства Хачен, колишньої вірменської феодальної держави, що займала цю область з X століття.
Розчленування Хаченського князівства виникло при спільному використанні його території між чотирма синами Хасана Великого (пом. 1201) за його зречення у 1182 р.[3] Невеликі вірменські князівства від доброї волі з монголами, перш ніж позбавлені своєї землі, а потім відновлена династія Кара-Коюнлу під Джаханшахом після 1441, до їх інтеграції в царство Сефевідів в 1502 році[3].
- ↑ И. П. Петрушевский. Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI - начале XIX вв. — Л., 1949. — С. 59.: Оригінальний текст (рос.)Наряду с этим были и владетельные мелики — армяне в следующих округах […] в пяти округах Нагорного Карабага — Чараберд (Джраберт), Гюлистан, Хачен, Варанда и Дизак; эти пять карабагских армянских меликств обычно известны под общим именем «Хамсэй-и Карабаг» («карабагская пятерица»)
- ↑ Cyrille Toumanoff considère que les mélikats du Karabagh sont au nombre de cinq plus les dynastes de Tzar. Gérard Dédéyan en compte sept en y ajoutant Tzar et Gardam.(фр.)
- ↑ а б Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Privat, Toulouse, 2007 ISBN 978-2-7089-6874-5, с. 415.
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |