Перейти до вмісту

Мерілебон (станція)

Координати: 51°31′20″ пн. ш. 0°09′47″ зх. д. / 51.522222° пн. ш. 0.163056° зх. д. / 51.522222; -0.163056
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мерілебон (станція метро))
Мерілебон
Зображення
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Вестмінстер
Мерілебон
Історичне графство Мідлсекс
Власник Network Rail
Оператор Network Rail
Архітектурний стиль Едвардіанська архітектура
Дата офіційного відкриття 15 березня 1899
Сусідня станція Harrow on the Hilld і Wembley Stadium railway stationd
Залізнична лінія Chiltern Main Lined і London–Aylesbury lined
Тарифна зона London fare zone 1d
Розташований на лінійному об'єкті Marylebone to Claydon L&NE Junction, Marylebone and Harrow Lined[1]
Кількість колій обслуговування 6
Доступність для інвалідних візків доступно для інвалідних візків[d]
Статус спадщини реєстрова будівля II ступеняd
Поштовий індекс NW1 6JJ
Детальна карта
Нічний вигляд
Станція пересадки Паддінгтон, Бейкер-Стріт, Еджвер-Роуд і Мерілібоунd
Категорія станції Category A railway stationd
Стан використання використовується[d][2]
Географічний код Великої Британії TQ2755482027[3]
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Документація Вікіданих Use Q3296287 for the London Underground station, 伦敦地铁车站请使用Q3296287, 倫敦地鐵車站請使用Q3296287 і A metróállomáshoz a Q3296287 elemet használd!
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Мерілебон у Вікісховищі

51°31′20″ пн. ш. 0°09′47″ зх. д. / 51.522222° пн. ш. 0.163056° зх. д. / 51.522222; -0.163056

Платформи 5 і 6 були побудовані в 2006 році для обслуговування Chiltern Railways
Берегова платформа метростанції Мерілебон

Станція Мерілебон (англ. Marylebone station) — станція Лондонського залізничного вузла та Лондонського метрополітену лінії Бейкерлоо. Станція має найменший вокзал серед станцій Лондонського залізничного вузла[4]. Розташована у районі Мерілебон, Вестмінстер. Станція належить до 1 тарифної зони. В 2014 році пасажирообіг залізничної станції склав 11,758 млн осіб, метростанції — 13,30 млн осіб.[5][6]

Залізнична станція

[ред. | ред. код]

Залізнична станція була відкрита в 1899 році як лондонський вокзал Great Central Main Line (GCML), останньої великої залізниці, відкритої у Великій Британії, що сполучає Лондон з містами Ноттінгем, Шеффілд і Манчестер. Мерілебон був останнім з лондонських вокзалів, який був побудований. В 1907 році була побудована метростанція лінії Бейкерлоо.

Станція Мерілебон постраждала через відсутність трафіку після закриття GCML в 1966 році. До 1980-х років їй загрожувало закриття. В 1993 році станція кінцевим пунктом Chiltern Main Line. Після приватизації британської залізниці, станція була розширена двома додатковими платформами в 2006 році та покращила обслуговування станції Бірмінгем-Сноу-Гілл. В 2015 році була відкрита нова хорда що дозволило потягам обслуговувати Oxford to Bicester Line.

Станом на 2019 рік, це єдина не електрифікована станція Лондонського залізничного вузла.

Попередня станція Лінія Наступна станція
Кінцева   National RailChiltern Railways
Chiltern Main Line 		  Хай-Віком
Гадденем-енд-Тейм-парквей
Байсестер-Норт
Вемблі-стадіон
Денгам-гольфклуб
Джеррардс—кросс
  National RailChiltern Railways
Залізниця Лондон — Ейлсбері 		  Герроу-он-те-гілл

Метростанція

[ред. | ред. код]

Станція лондонського метро знаходиться на лінії Бейкерлоо між станціями Бейкер-стріт та Еджвар-роуд, як і залізнична станція належить до 1 тарифної зони.[7] Доступ на перон здійснюється через ескалатори з головного холу залізничного вокзалу, в якому знаходиться каса станції метро. До 2004 року на станцію обслуговував дерев'яний ескалатор, один з останніх у лондонській підземці.[8]

Попередня станція Лондонський метрополітенЛондонський метрополітен Наступна станція
Бейкер-стріт Лінія Бейкерлоо Еджвар-роуд

Пересадки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Railway Codes and Other Data: A (Hopefully) Comprehensive Listing / P. Deaves
  2. ↑ https://dataportal.orr.gov.uk/media/2150/station-usage-2021-22-statistical-release.pdf
  3. ↑ National Heritage List for England
  4. ↑ Dieter Hamblock und Christoph Groneck: Eisenbahnen in London = Eisenbahngeschichte Spezial 3. Hövelhof 2017. ISBN 978-3-946594-06-2, S. 55.
  5. ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
  6. ↑ Office of Rail Regulation – station usage. Архів оригіналу за 17 липня 2007. Процитовано 22 червня 2019.
  7. ↑ Tube Map (PDF). Transport for London. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2017. Процитовано 19 листопада 2016.
  8. ↑ Platt, Geoff (2015). The London Underground Serial Killer. Wharncliffe. с. 54. ISBN 978-1-473-85829-9.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мерілебон (станція)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мерілебон_(станція)&oldid=40530124