Голованов Микола Семенович
Голованов Микола Семенович | |
---|---|
Народився | 21 січня 1891[1][2][3] Москва, Російська імперія |
Помер | 28 серпня 1953[1][2][3] (62 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР Російська імперія |
Діяльність | диригент, композитор, музичний педагог, піаніст, хормейстер, сценарист |
Галузь | музика[4] |
Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Знання мов | російська[5][4] |
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Жанр | опера |
Нагороди | |
IMDb | ID 0326641 |
Микола Семенович Голова́нов (рос. Николай Семёнович Голованов, 21 січня 1891 — 28 серпня 1953) — російський радянський диригент, піаніст і композитор, Народний артист СРСР (1948).
Народився у Москві. Закінчив Московське Синодальне училище церковних співів, де навчався у В. С. Орлова й О. Д. Кастальського, уперше виступив як диригент в 1909 році. По закінченні Московської консерваторії по класу композиції Сергія Василенко й Михайла Іпполітова-Іванова, в 1915 році став диригентом оркестру й асистентом хормейстера Великого театру, з 1919 по 1928 був головним диригентом, в 1926—1929 також очолював Московський філармонічний оркестр. В 1937 році був призначений художнім керівником і головним диригентом Великого симфонічного оркестру й оперного радіотеатру Всесоюзного радіокомітету, яким керував до своєї смерті.
Під керуванням Голованова найчастіше виконувалися епічні масштабні твори російських композиторів («Борис Годунов» і «Хованщина» Мусоргського, «Іван Сусанін» Глінки, «Шехеразада» Римського-Корсакова й ін.). Під час війни, перебуваючи в Москві, продовжував давати концерти, працював на радіо. В 1948—1953 роках Голованов знову очолював Великий театр, в 1925—1929 й 1943—1944 викладав у Московській консерваторії.
Звучання оркестру Голованова відрізняли ідеальне фразування, динамізм інтерпретації, гармонічне сполучення симфонічних і драматичних елементів театральної дії. Під керуванням Голованова відбулися перші виконання П'ятої, Шостої, Двадцять другої і Двадцять третьої симфоній М. Мясковського, Другої симфонії Т. Хрєнникова, Третьої Рахманінова (уперше в СРСР). Будучи гарним піаністом, він часто виступав як акомпаніатор разом із дружиною, співачкою Антоніною Неждановою.
Голованов — автор ряду оригінальних творів: опери «Принцеса Юрата», симфонії, двох симфонічних поем, оркестрових сюїт, Увертюри на російські теми, більше 200 романсів, обробок народних пісень.
- Прибегина Г. Николай Семёнович Голованов. — М., 1990.
- Театральная энциклопедия. Гл. ред. П. А. Марков. Т. 2 — М.: Советская энциклопедия, 1963
- інформація на сайті Большого театру
- Народились 21 січня
- Народились 1891
- Уродженці Москви
- Померли 28 серпня
- Померли 1953
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Московської консерваторії
- Викладачі Московської консерваторії
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Лауреати Сталінської премії
- Радянські диригенти
- Композитори академічної музики XX століття