Миколай Потоцький
Миколай Потоцький пол. Mikołaj Potocki | |
---|---|
пол. Mikołaj Potocki | |
Псевдо | Микола Потоцький |
Народився | бл.1593 |
Помер | 20 листопада 1651 Хмільник[1] |
Поховання | домініканський костел (Єзупіль) |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | військовий, державний діяч |
Відомий завдяки | «Ведмежа лапа» («Niedźwiedzia Łapa») |
Alma mater | Замойська академія |
Посада | Брацлавський воєвода, великий гетьман коронний[2], Краківський каштелян, польний гетьман коронний[3], посол Сейму Речі Посполитої[d], Писар Польний Коронний[d][4], Белзький старостаd, барський староста[d], староста люблінськийd, Летичівський старостаd, Черкаський староста[d], староста остерськийd, староста ніжинськийd і Q66201284? |
Військове звання | каштелян краківський, великий коронний гетьман |
Рід | Потоцькі |
Батько | Якуб Потоцький |
Мати | Ядвіґа (Ельжбета)[5] з Прусіновських |
У шлюбі з | Зофія з Фірлеїв[6], Ельжбета з Казановських |
Діти | Пйотр, Стефан, Миколай, Маріанна, Вікторія, Генрик, Домінік |
Мико́лай Пото́цький (пол. Mikołaj Potocki; бл. 1593 — 20 листопада 1651) — магнат, військовий та державний діяч. Польний гетьман коронний (1637—1646), Великий гетьман коронний Речі Посполитої (1646—1651). Мав прізвисько «Ведмежа лапа» (пол. Niedźwiedzia Łapa).
Походив з магнатського роду Потоцьких, був сином Якуба Потоцького — власника (дідича) частини Золотого Потоку, Єзуполя (тому в деяких документах підписувався Миколай на Єзуполі Потоцький).[7]
Правдоподібно, у 1604–1609 роки навчався в Замойській академії (разом з Томашем Замойським, Миколаєм Остроругом, також навчався верхової їзди[8]).
1611 року брав участь у боях під Смоленськом. Під час Цецорської битви 1620 року як ротмістр потрапив у татарський полон, але незабаром був звільнений після виплати 40000 талерів (кошти надав князь Криштоф Збаразький[9]). Після повернення з неволі взяв участь у серії військових кампаній, зокрема, проти козаків. З титулом «воєводич брацлавський» був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди у 1625 році.[10]
На рубежі 1626/1627 років, після від'їзду гетьмана Станіслава Конецпольського на вальний сейм, діє як полковник у боях проти армії шведів у Померанії. У 1633 р. призначений як староста генеральний Поділля, разом із Яремою Вишневецьким і Станіславом Конецпольським біля Панівців розбив турецьку армію на чолі з Абазею-пашею.
Керував придушенням козацьких повстань в Україні, що їх очолювали Павло Павлюк у Кумейківськії битві, Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Яків Острянин.
Польський історик Шимон Окольський супроводжував його в каральних (відзначився особливо жорстокими розправами над повстанцями)[11] експедиціях 1637 р. і 1638 р. (описав у творах, склав дуже важливий матеріал для історії цього періоду).
1643 р. захворів; після відвідин та молитов в домініканському монастирі в Підкамені одужав[12]. Ґійом Левассер де Боплан узимку 1646—1647 років брав участь у незвично важкій і невдалій «виправі» М. Потоцького проти татар на «Мурафському шляху».[13]
У 1648 році був винен і протягом певного часу не сплачував львівському купцю Філіппові Дуччі 6180 злотих.[14]
Під час Хмельниччини керував урядовими військами Речі Посполитої; був розгромлений у Корсунській битві 1648 року. Разом з польним коронним гетьманом Марціном Калиновським потрапив у полон, виданий Богданом Хмельницьким кримському ханові. Після двох років визволений за великий викуп, щоб помститися за загибель сина Стефана і його війська у Корсунській битві, наказав зруйнувати м. Корсунь.[15] Командував військами Речі Посполитої у Берестецькій битві 1651 року. Брав участь у підписанні Білоцерківського договору 28 вересня 1651 р. Став обозом в околицях Білополя поблизу Бердичева, 22 жовтня передав повноваження через хворобу (ревматизм[16]).
Помер 20 листопада 1651 в Хмільнику (дані Станіслава Осьвенціма; за Чоловським — у Летичеві[17]), або в Ловичі (малоймовірно, дані з листа Л. Фантоне кардиналу В. Орсіні). Був похований у домініканському костелі в Єзуполі (храм виконував роль родової усипальниці батька Якуба Потоцького, його нащадків).[16]
Був воєводою брацлавським, писарем польним коронним (1636). У 1637—1646 Польний гетьман коронний, у 1646—1651 — Великий гетьман коронний. У 1642 староста остерський, в 1643 р. — староста черкаський (передав зятю А. Казановському), пізніше (з березня 1646) — староста барський, каштелян краківський. Був старостою люблінським (після Берестецької битви), летичівським, кам'янецьким[18] (передав сину Пйотру), остерським, ніжинським (передав сину Стефану[16]), белзьким.[19]
Золотий Потік (частина), Єзупіль, Тисмениця, Богородчани, «ключ Браїлівський» з Потоком і Станіславчиком на Поділлі.[16]
Фундатор римо-католицької парафії (1630),[20] костелу і кляштору домініканців (разом з першою дружиною Зофією) в Тисмениці (1631), 1641 року додав їм (з другою дружиною Ельжбетою) 10000 злотих, 1638-го — виділив десятину з доходів Летичівського староства для домініканців в Летичеві. 1643 року допоміг зятю Адаму Казановському при фундації костелу і кляштору домініканців в Черкасах.[16]
Перша дружина — Зофія з Фірлеїв, внучка Яна Фірлея, донька Пйотра (пом. 1619). Діти:
Друга — Ельжбета Казановська, донька Марціна. Діти:
- Якуб
- Домінік
- Йоанна.
- Гетьман (2015) — фільм режисера Валерія Ямбурського[21]
- ↑ Чоловський писав Летичів
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 43. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 46. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 96. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — t. 3. — S. 688
- ↑ Firlejowie [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Акти ґродські і земські… [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Lwów, 1931. — Т. 24. — 586 s. — S. 296, 517. (лат.) (пол.)
- ↑ Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 105. (пол.)
- ↑ Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy… — S. 77.
- ↑ Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.
- ↑ Український історичний термінологічний словник. Потоцький Микола. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1858. — S. 9. (пол.)
- ↑ Buczek K. Beauplan Wilhelm Le Vasseur (†1673) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 385. Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0.
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 117—119. (пол.)
- ↑ Потоцький Микола. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ а б в г д Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651)… — S. 109.
- ↑ С. 88.
- ↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J, Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 132—133. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- ↑ Potocki [Архівовано 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — S. E2. (лат.)
- ↑ Tyśmienica, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 722. (пол.) — S. 722. (пол.)
- ↑ Трейлер фільму «Гетьман». Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Підкова І., Шуст Р. (редактори) Довідник з історії України. — К. : Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Щербак В. О. Потоцький Микола [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 454. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К. : Дух і літера, 2012. — ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
- Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1858. — 32 s. (пол.)
- Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. III. — 938 s. — S. 682—709. (пол.)
- Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 103—110. (пол.)
- Потоцький Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1455. — 1000 екз.
- Микола Аркас. Історія України-Русі: Період 2, 2 частина [Архівовано 5 квітня 2011 у Wayback Machine.].
- Битва під Берестечком [Архівовано 16 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Потоцький Микола
- Potoccy (01) (пол.)
- Mikołaj Potocki h. Pilawa (ID: 5.731.451) [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Попередник Лукаш Жолкевський |
Воєвода брацлавський 1636-1646 |
Наступник Домінік Олександер Казановський |
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Померли 20 листопада
- Померли 1651
- Потоцькі
- Козацька доба
- Польські військовики
- Хмельниччина
- Великі гетьмани коронні
- Краківські каштеляни
- Писар польний коронний
- Старости генеральні подільські
- Воєводи брацлавські
- Старости барські
- Белзькі старости
- Летичівські старости
- Ніжинські старости
- Остерські старости
- Черкаські старости
- Люблінські старости
- Випускники Замойської академії
- Персоналії:Богородчани
- Персоналії:Браїлів
- Персоналії:Єзупіль
- Персоналії:Підкамінь
- Персоналії:Тисмениця
- Поховані в Єзуполі
- Учасники битви під Берестечком
- Смотрицькі старости