Миронівка (Богодухівський район)
село Миронівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Богодухівський район |
Тер. громада | Золочівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63020050360070789 |
Облікова картка | Миронівка |
Основні дані | |
Засноване | 1722[1] |
Населення | 140 |
Площа | 0,918 км² |
Густота населення | 152,51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62209 |
Телефонний код | +380 5764 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°11′28″ пн. ш. 36°3′15″ сх. д. / 50.19111° пн. ш. 36.05417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
146 м |
Водойми | Балка Бундючиха |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62203, Харківська обл., Богодухівський р-н, селище Золочів, вул. Центральна, буд. 13 А |
Карта | |
Мапа | |
Миро́нівка — село в Золочівській громаді Богодухівського району Харківської області України. Населення становить 140 осіб.
Село Миронівка розташоване між річками Лопань (правий берег, 3 км) і Уди (лівий берег, 7 км). На відстані 1 км проходить автомобільна дорога Т 2103. До села примикає невеликий лісовий масив (дуб), має назву Оксенів ліс та Миронів ліс. У селі бере початок Балка Бундючиха.
Село вперше згадується у 1722 році[1].
За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 759 осіб (365 чоловічої статі та 394 — жіночої), налічувалось 116 дворових господарства[2].
Станом на 1914 рік село відносилось до Довжицької волості, кількість мешканців зросла до 1168 осіб[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Миронівці та Чорноглазівці — 63 людей[4].
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Золочівської селищної громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Золочівського району, село увійшло до складу Богодухівського району[6].
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Миронівка [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ.) в XVI–XVIII столетии / Собранные и редактированные Д. И. Багалеем. – Т. 1. – Харьков, 1886. – С. 222
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 837—838 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |