Малахов Михайло Павлович
Малахов Михайло Павлович | |
---|---|
Народився | 1781 Чернігівська губернія |
Помер | 1842 Єкатеринбург, Пермська губернія, Російська імперія |
Поховання | Novo-Tikhvinsky Monasteryd |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | архітектор |
Alma mater | Петербурзька академія мистецтв |
Напрямок | класицизм |
Magnum opus | Q125398886?, Rastorguyev-Kharitonov Palaced, Warehouses Kamensky plantd, Holy Trinity Churchd і Alexander Nevsky Cathedral, Yekaterinburgd |
Нагороди | |
Михайло Павлович Малахов (1781, Масани — 1842, Єкатеринбург, Пермська губернія) — російський архітектор XIX століття. Працював на Уралі.
Народився в селі Масани на Гетьманщині (Чернігівської губернії, нині Україна) у дворянській сім'ї.
Навчався спочатку в духовній семінарії, потім у народному училищі. Після навчання три роки служив канцелярським чиновником у суді і на поштамті.
У 1800—1802 рр. навчався в Академії мистецтв у Петербурзі, отримав звання архітектора 14-го класу. Молодому двадцятирічному провінціалу здобути гарне місце вдалося не відразу.
У 1802—1806 роках «перебував при будові лекційних театрів Медико-хірургічної Академії та Казанського собору, в Міністерстві внутрішніх справ». У березні 1805 р. оренбурзький військовий губернатор Григорій Волконський у приватному листі запропонував міністру внутрішніх справ графу Віктору Кочубея призначити Малахова в Оренбург.
З лютого 1815 зарахований архітектором до штату єкатеринбурзьких гірських заводів, фактично — приступив до розбудови садиби Харитонових-Расторгуєвих.
У 1828 році одружився з донькою високопосадовця Колобова — Вірою.
У 1832 року Малахов замінив Івана Свиязєва на посаді головного архітектора Уральського гірничого правління.
Вніс великий вклад у створення генерального плану Єкатеринбурга. Під його керівництвом в Єкатеринбурзі побудували найцінніші пам'ятки архітектури у стилі класицизму:
- Аптека гірського відомства (1820—1821).
- Собор Олександра Невського (1838 — 1852).
- Реконструйована будівля головного гірничого правління (1833—1835).
- Єкатеринбурзька гранільна фабрика і Будинок Головного начальника гірничих заводів Хребта Уральського (поч. 1830-х).
- Будинок купця Пшеничникова (поч. 1830-х).
- Контора Верх-Ісетського заводу (1820) на території заводу.
- Ансамбль шпиталю Верх-Ісетського заводу (1824—1826).
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Гірський Щит) (1828—1829).
За його проєктом в Єкатеринбурзі збудували комплекс будівель Оравайських казарм[1]. Брав участь у проектуванні приватних будинків (наприклад, особняка купця Зота Блохіна на вул. Куйбишева, 63, він же Малий Рязанівський будинок).
Помер в Єкатеринбурзі в 1842. Похований у церковному дворі поблизу Собору Олександра Невського (місце поховання не збереглося).
-
Заміська дача архітектора Малахова.
-
Аптека гірничого відомства (Єкатеринбург).
-
Будинок Головного начальника гірничих заводів Хребта Уральського.
-
Будинок купця Пшеничникова.
-
Контора казенного чавуноливарного заводу
-
Свято-Троїцький собор (аменськ-Уральський.
-
Провіантські склади чавуноливарного заводу]] (верхній ярус і надбудований аттик за радянських часів)
-
Введенська церква у селі Трав'янському.
-
Церква ікони Божої Матері «Знамення» (Знаменська церква) в селі Воскресенському.
У 2014 році єкатеринбурзький громадянський Сенат запропонував присвоїти М. Малахову звання «Почесний громадянин Єкатеринбурга»[2].
- ↑ Комплекс зданий бывших Оровайских казарм. историиекатеринбурга.рф. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ n: Российские власти вступили в диалог с екатеринбургским гражданским Сенатом — Викиновости, 14.02.2014
- Раскин А. М. МАЛАХОВ Михаил Павлович // Уральская историческая энциклопедия. — Институт Истории и Археологии УрО РАН, 2002. — 14 листопада. Архівовано з джерела 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.